Ні про що не судять так зверхньо, як про характер людини, а саме тут потрібно бути найобережнішим. Ні в яких справах люди не схильні терпляче чекати на ціле, а воно, власне, і створює характер. Я завжди вважав, що, так звані, погані люди виграють, а хороші втрачають.[1]
Люди, яким завжди ніколи, як правило, нічого не роблять.[1]
Майбутнє має бути закладене в нинішньому. Це називається планом. Без нього ніщо у світі не може бути хорошим.[2].
Мені завжди боляче, коли помирають талановиті люди, позаяк світ має більшу потребу в них, аніж небо.[3].
Ознакою доброї книги є те, що вона тим більше подобається, чим людина стає дорослішою.[4].
Приховуючи свої недоліки, кращим не станеш; наш авторитет виграє від тієї щирості, з якою ми їх визнаємо[6].
Бодай хоч раз постав усе під сумнів, нехай це навіть буде твердження, що двічі по два — чотири.[7]
У слові «вчений» міститься тільки інформація про те, що його багато вчили, але це ще не означає, що він чогось навчився.[8]
Генії прокладають дороги в науках, а люди, що володіють розумом і смаком, розвивають і прикрашають їх. Поліпшення доріг слід рекомендувати для того, щоб краще переходити з однієї на іншу.[8]
Люди, які дуже багато читали, рідко роблять великі відкриття. Я кажу це не для виправдання ліні, тому що відкриття передбачає глибоке й самостійне споглядання речей; слід більше бачити самому, ніж повторювати чужі слова.[8]