Померанцев Ігор Якович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Цитати Ігоря Померанцева)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Померанцев Ігор Якович
Вп померанцев.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ігор Якович Померанцев (рос. И́горь Я́ковлевич Помера́нцев, нар. 11 січня 1948, Саратов) — російський прозаїк, поет, журналіст, правозахисник, радянський дисидент.

Цитати[ред.]

  •  

У молодості я жив в Україні і тому вболіваю за українську мову. Суперечки про неї не пустопорожні. Без мови не буде нації — в політичному сенсі цього слова. Без мови місце нації займе колоніальне желе, а держава Україна стане болотистою місцевістю.

 

В молодости я жил в Украине, и потому болею за украинский язык. Споры о нём не пустопорожни. Без языка не будет нации — в политическом смысле этого слова. Без языка место нации займёт колониальное желе, а государство Украина станет болотистой местностью[1].

  •  

Мова кристалізує національну самосвідомість. Без неї національна пам'ять мовчить. Люди, що страждають хворобою Альцгеймера, втрачають дар мови. Але цією хворобою можуть страждати цілі народи.

 

Язык кристаллизует национальное самосознание. Без него национальная память безмолвствует. Люди, страдающие болезнью Альцгеймера, утрачивают дар речи. Но этой болезнью могут страдать целые народы[1].

  •  

Україна — молода держава. Українська мова вижила в першу голову завдяки літературі. Я вірю, що у кожної національної поезії — свій нерв... А що за нерв в української поезії? Спробую відповісти: українські поети писали своєю мовою, тому що без їх віршів українська мова розчинилася б, зотліла, сконала.

 

Украина — молодое государство. Украинский язык выжил в первую голову благодаря литературе. Я верю, что у каждой национальной поэзии — свой нерв... А что за нерв у украинской поэзии? Попробую ответить: украинские поэты писали на своём языке, потому что без их стихов украинский язык растворился бы, истлел, испустил дух[1].

  •  

У 1930 році О. Мандельштам назвав твори світової літератури, написані без дозволу, «краденим повітрям», а «дозволені» — «мерзотою». Не уявляю, щоб цю думку висловив англійський, французький або німецький поет. Крадене повітря — це нерв російської поезії. Ну і слава Богу. Краще вже такий нерв, ніж ніякого.

 

В 1930 году О. Мандельштам назвал произведения мировой литературы, написанные без разрешения, «ворованным воздухом», а «разрешённые» — «мразью». Не представляю, чтобы эту мысль высказал английский, французский или немецкий поэт. Ворованный воздух — это нерв русской поэзии. Ну и слава Богу. Лучше уж такой нерв, чем никакого[1].

  •  

Політична еліта України мені, як письменнику, важлива, бо вона мукає химерною мовою. Я думаю, що Михайло Зощенко сидів би в Раді і ловив кожне слово. Але не тільки Зощенко. В українців є свій геній оповіді — Василь Стефаник. За трагічним збігом обставин мільйони українців не в змозі повноцінно виразити себе жодною мовою. Свою ранню книгу лірики Володимир Маяковський назвав «Просте як мукання». Дотепна назва. Проблема сучасної України — це просто мукання. Україні терміново потрібен логопед. Його ім'я — Українська Мова.

 

Политическая элита Украины мне, как писателю, интересна, поскольку она мычит на причудливом языке. Я думаю, что Михаил Зощенко сидел бы в Раде и ловил каждое слово. Но не только Зощенко. У украинцев есть свой гений сказа — Васыль Стефанык. По трагическому стечению обстоятельств миллионы украинцев не в состоянии полноценно выразить себя ни на одном языке. Свою раннюю книгу лирики Владимир Маяковский назвал «Простое как мычание». Остроумное название. Проблема современной Украины — это просто мычание. Украине срочно нужен логопед. Его имя — Украинский Язык[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg