Білий птах з чорною ознакою

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Бі́лий птах з чо́рною озна́кою» — український радянський художній фільм режисера Юрія Іллєнка, який розповідає про трагічну історію сім'ї Дзвонарів. Події фільму охоплюють 1937—1947 роки. Знятий 1970 року на кіностудії імені Довженка. Займає 8-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Цитати про фільм[ред.]

  •  

У центрі сюжету — сім'я Дзвонарів у буковинському селі на тлі Другої світової війни. Старий Дзвонар, батько сімейства, вирішує продати синів у наймити, щоб його сім’я вижила. Проте доля розділить братів — один піде в Червону армію, один — в УПА, а третій залишиться осторонь подій[1]. — Зі статті «Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука» (2022)

  — Олеся Богдан
  •  

Миколайчук хотів зіграти упівця Ореста, але йому не дозволили — так Іван зіграв іншого Дзвонаря — Петра. Фільм забороняли, відтягували зйомки. Саме після прем’єри цієї кінострічки в Миколайчука почалися заборони зніматися, а самого його вважали «неблагонадійним»[1]. — Зі статті «Від «Тіней забутих предків» до «Вавилону XX»: чотири іпостасі Івана Миколайчука» (2022)

  — Олеся Богдан
  •  

Прониклива пісня «Налетіли журавлі» у виконанні Марічки Миколайчук зазвучала на самому початку за кадром як камертон для осмислення людської долі. Далі музичну тканину розцвічували глининські музиканти. Глиниця — село на Буковині, де музиканти уславилися ще наприкінці XIX століття. Глининських музикантів чула Ольга Кобилянська та інші письменники цього краю. В кадрі самих музикантів не було, звучала їхня музика у «виконанні» родини Дзвонарів[1].

  Лариса Брюховецька
  •  

Пе­т­ро і Орест у фільмі «Білий птах з чор­ною оз­на­кою», сце­нарій яко­го Іван Ми­ко­лай­чук на­пи­сав спільно з Юрієм Іллєнком, асоціюється з міфом про Аве­ля і Каїна – і відси­лає до цьо­го міфу не тільки мо­тив бра­тов­бив­ст­ва. Фільм, у яко­му буяє життєстверд­на си­ла пре­крас­но­го, по­ка­зав роз­брат у ши­ро­ко­му мас­штабі, до яко­го при­зво­дить іде­о­логія кла­со­вої не­тер­пимості, роз­брат, що спричинився до двох світо­вих воєн, який і до­нині про­яв­ляється у нашій країні, на землі, ство­реній Бо­гом для людсь­ко­го бла­го­ден­ст­ва[2]. — Зі статті «Іван Миколайчук і актуалізація українських етнічних кодів, символів»

  — Лариса Брюховецька

Примітки[ред.]

Посилання[ред.]


Bookmark-new.svg