Сухоруков Леонід Семенович
Зовнішній вигляд
(Перенаправлено з Леонід Сухоруков)
Леонід Семенович Сухоруков | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Леонід Семенович Сухоруков (нар. 1945) — радянський та український афорист.
Цитати
[ред.]- Афоризм — це виклик багатослів'ю.
- Афоризм — це роман одним рядком.
- Вічність є нескінченний ланцюг тимчасового.
- Мудрість — є точка зустрічі сумніву та впевненості.
- Щоб витрачати гроші із розумом, треба витратити їх спершу на розум.
- Бюрократичний портрет: у прийомні години навіть печать на його обличчі ставала гербовою…
- Бюрократичний цейтнот: одних неможливо взяти голими руками, інших — пустими…
- Бюрократичний цейтнот: розумнішого за себе брати заступником не хотів, дурнішого ж не міг знайти…
- Вічнозелений — ще не вічно живий.
- Етична дипломатія: кожній підтримці має передувати підніжка.
- Все знати неможливо, але скільки ж таких, що про це не знають!
- Політики однакові всі: спочатку обіцяють реформи, потім реформують власні обіцянки.
- Хоч скромність і найкоротший шлях до незнаності, проте здобувши знаність, можна дозволити собі всіляку скромність.
- Наддипломатія: іти по лезу бритви, якою у той же момент голишся.
- Здається, що Україні легше зробити із себе другу Європу, аніж Європі схотіти з України зробити ще одну Францію.
- Гумор — це дар потрапляти у яблучко, сатира — мистецтво за нього брати.
- Бізнес — безсмертний, бо ж процвітає навіть на цвинтарях.
- Гроші — це зло, чим їх менше, тим більше воно бере.
- Тупість є вістря, спрямоване всередину.
- Навіть іскри надії можуть осліпити.
- Той, кому сниться власна велич, може проспати все життя.
- Якщо час наступає на п'яти, то це ще не означає, що ти його випередив.
- Гучне ім'я потребує уміння тихо його носити.
- Перш ніж дізнатися хто кого, довідайся хто від кого!
- Дехто гарячкує лише для того, щоб зігрітися.
- І за голими цифрами можна чудово сховатися.
- На відміну від жінок дні не повертаються.
- Чим обмеженіша людина, тим безмежніша її зарозумілість.
- Як мало треба, щоб хотіти багато!
- Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити.
- Ніхто так не бажає залишитися на висоті, як той, хто стоїть на краю прірви.
- Для декого найкращий засіб захисту — не чинити опору.
- Чим більше правил, тим більше охочих стати винятком.
- Золота середина не завжди буває високої проби.
- Якщо гірше вже не може бути, то це — на краще.
- В калюжу сідають ті, кому і море по коліна.
- Декого і криве дзеркало прикрашає.
- Мовчання, як і золото, — різної проби.
- Бережи совість. Все інше збереже вона.
- Чорною буває і вдячність.
- У злопам'ятного завжди склероз на добро.
- Демагог — це той, хто вміє називати ті ж самі речі багатьма іменами.
- Тим у кар'єрі подавай сходи, а тим — ще й поручні.
- Дипломат — це людина, яка досконало володіє мовою пауз.
- Найбільша сила — це знання чужих слабкостей.
- Тінь — найкраще місце під сонцем.
- Власна розкіш присипляє. Чужа не дає спати.
- Коли не стежиш за собою сам, це починають робити інші.
- На філософському камені гострять хто розум, хто — зуби.
- Помилка — це істина в останній інстанції.
- Головне у генеральній лінії — не збитися на пунктирну.
- І паузи бувають багатослівними.
- Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити.
- Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
- Іноді життя бере своє, а іноді відбирає.
- Слабкість будь-якої системи пропорційна міцності її бюрократії.
- Мова пауз дослівно не перекладається.
- Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
- Чудес не буває, але ж яка за ними черга!
- Нехай все розвивається по спіралі, аби тільки не по розпеченій.
- У декого гарний смак з'являється лише з гірким досвідом.
- Коли підносять до небес, дивись, щоб не впустили!
- Палаючі очі не завжди випромінюють світло.
- Зв'язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком.
- Скільки у неіснуючих фактів речових доказів!
- Дурень небезпечний не так дурістю, як послідовниками.
- Кохати треба до божевілля, але з розумом.
- Інколи, щоб вийти в люди, досить вийти заміж.
- Хто не поважає чужої праці, найчастіше нею користується.
- Декого окрилюють лише підрізані крила суперника.
- Нерідко, щоб розтопити серце коханої, потрібно наламати чимало дров.
- Чим менше любимо дружину, тим дужче любимо жінок.
- Деякі шлюби лише подвоюють самотність.
- Пантоміму породили чоловіки в період матріархату.
- Чим більше знаєш, тим більше дозволяєш собі чогось не знати.
- Перш ніж дивитися у корінь, слід до нього докопатися.
- І порожнеча здатна справляти глибоке враження!
- Якщо вас із ким-небудь плутають, не поспішайте ображатися, може, це комплімент.
- Як просто не мати нічого спільного з тим, від кого уже все взяв.
- Чим більше схиляєшся перед високим, тим важче зустрітися з ним поглядом.
- У боротьбі зі злом частіше перемагають байдужі спостерігачі.
- Найважче погоджуватися з тими, хто в усьому з усіма згодний.
- Переповнений шлунок і талант може приспати.
- Спочатку життя здається багатотомним романом. Наприкінці — афоризмом.
- Регламент — форма офіційного обмеження критики знизу.
- Псевдоніми існують і для того, щоб зберегти власне ім'я.
- Інквізиція у всі часи працювала з вогником.
- Тим, хто на сьомому небі, не до хапання зірок.
- Не вибачають тому, хто ні в чому не винний.
- Якщо і зупиняти мить, то на зоряний час!
- Часто сила — це слабкість, доведена до відчаю.
- Найлегше домовитись тоді, коли тримаєш язик за зубами.
- Далеко піде той, хто далеко не заходить.
- Поки одне зло бореться з другим, третє вважає себе за добро.
- Любити правду легше, ніж висловлювати.
- У собаки цінують не тільки здатність гавкати, а й уміння не робити цього.
- У кожного своя думка, але не в кожного вона власна.
- Істину шанують усі, але не всім вона потрібна.
- Які ж то треба мати права, щоб не мати обов'язків!
- У декого ввічливість — добре відредаговані грубощі.
- Дурні існують для того, щоб підтримувати у належній формі розумних.
- Не розправляй крила у вузькому місці.
- Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
- Лише жіноча логіка здатна перетворити логічний квадрат у замкнене коло.
- Знав наречену, як свої п'ять пальців, але ж не знав, що всі вони в неї — вказівні…
- Шлюб — це рівняння з двома невідомими.
- Вчіться на помилках, але ж не надумайте хоч на одній з них оженитись!
- Лише думка народжує те, що не вмирає.
- Чим важча помилка, тим легше здобути урок.
- Життя обчислюється миттєвостями, які хотілося б зупинити.
- Друзі бувають близькі, далекі і недалекі.
- Небезпечно бити себе в груди, якщо за пазухою камінь.
- Не все, що спадає на розум, має до нього стосунок.
- Ніщо так не посилює нашої сміливості, як переляк суперника.
- Йти своєю колією часто заважають чужі шпали.
- Підкупити найлегше непідкупністю.
- Хочеш бути у формі — не знімай її!
- Не прискорюйте подій: можете не наздогнати.
- Іноді коло друзів стає таким вузьким, що в ньому й сам не поміщаєшся.
- Іноді, щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
- Декому світло потрібне тільки для того, щоб кидати на інших тінь.
- Сто років попереду — вічність, позаду — миттєвість.
- Як важливо до почутого ще й придивитись.
- Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
- Як важко насититися щастям і як легко — горем!
- Не називайте чужі речі своїми іменами.
- Як добре, коли все відмінно!
- Найважче довести те, що всім давно відоме.
- Прогнозист — це історик майбутнього.
- Найлегше зрозуміти все, не знаючи нічого.
- Щоб пізнати людину, треба побачити у ній звіра.
- Не все, що біля наших ніг, у наших руках.
- Мовчання — це іноді крик, обернений у себе.
- Логіка підлабузника: чим нижче вклонишся, тим вище сягнеш.
- І порожнє місце буває зайнятим.
- Мрія підлабузника: стоячи на колінах, ходити ще й навшпиньках.
- Не всі, хто не може мовчати, бажають говорити.
- Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває.
- Скільки марнуєш часу на розмови про те, який він цінний!
- Дехто, виходячи у люди, перестає бути людиною.
- Метелика-одноденку не турбує, що про нього скажуть завтра.
- Заздрісник не живе, а переживає.
- Заздрість — безсмертна, і це є першим, що вбиває заздрісника.
- Найгірший подарунок заздріснику: шикарний палац!.. із краєвидом на ще кращий.
- Пізно бити себе в груди, як женуть у шию.
- Плагіатора важко спіймати на його слові.
- «Червона книга» — це книга скарг природи.
- Коли діти перестають запитувати, маса запитань виникає у їхніх батьків.
- Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
- Краще вчасно братися за розум, ніж хапатися потім за голову.
- Щоб виховати янгола, потрібне диявольське терпіння!
- Нелегко бути Богом серед атеїстів.
- Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
- Погано, якщо думка залишає слід тільки на папері.
- Незрідка драма — це невдала комедія.
- Нехай прекрасне, прийшовши на сцену з життя, частіше повертається в нього!
- Зустрічаючись із деяким мистецтвом, відчуваєш себе його жертвою.
- Дотримуйтесь дієти і в духовних стравах!
- Гуморист — це боязкий сатирик.
- Сміх корисний для здоров'я всім, окрім тих, з кого сміються.
- В кожному жарті закладено його наслідки.
- Дехто посміхається тільки для того, щоб показати зуби.
- Добрий сміх вчить, а злий повчає.
- Коли бачив пляшку, входив у штопор!..
- Від любові до ненависті часом всього сто грамів.
- Хоч ліплять з однієї глини, та обпалюють у різних печах.
- Народ, що забуває минуле, втрачає своє майбутнє.
- Найкращий вчитель — не той, хто вбачає в дітях тільки дітей, а хто завчасно розпізнав в них дорослих.
- Цифри не старіють, а тому нічого спільного не мають із нашим віком.
- Є двері, у які можуть достукатись лише власним серцем.
- Немає у житті більшої надії, ніж останньої краплі.
- Кожне щастя має своє мито.
- Щастя, поділене на двох, помножується.
- Життя — це відрізок між мрією та реальністю.
- Стислість — сестра не тільки таланту, а й милосердя.
Джерела
[ред.]- Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- aphorism.ru (рос.)