Вдя́чність — це почуття визнання отриманого нами добра, наприклад, уваги, добродійства або послуги, а також різні способи виявлення цього почуття на ділі. Наприклад, офіційні заходи оголошення вдячності.
Думаю, що вдячність і подяка — це для християн річ сакральна, річ свята і дуже важливий святий обов'язок... Подяка, так само як таїнство, несе на людську душу потоки благодаті з неба. Якщо про це тільки трохи задумаємося, то все, що в нас в житті трапляється, повинно бути поштовхом до вдячности Богові, що життя веде такими дорогами, на яких безнастанно зустрічаємо добродійства наших ближніх[1].
Правдива вдячність — це дивна чеснота, вона штовхає людей не тільки до відплати рівним за рівне. Вона штовхає до того, щоби більше дати, ніж отримати, бо християнин розуміє цілком логічно, коли рівну заплату вважає не вдячністю, а заплатою справедливости[1].