Вдячність

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія


  • Вимагати подяки за кожне зі своїх благодіянь — значить торгувати ними. (Адріан Декурсель)
  • Думаю, що вдячність і подяка — це для християн річ сакральна, річ свята і дуже важливий святий обов'язок... Подяка, так само як таїнство, несе на людську душу потоки благодаті з неба. Якщо про це тільки трохи задумаємося, то все, що в нас в житті трапляється, повинно бути поштовхом до вдячности Богові, що життя веде такими дорогами, на яких безнастанно зустрічаємо добродійства наших ближніх[1]. (Андрей (Шептицький))
  • Невелика біда прислужитися невдячному, але велике нещастя — прийняти послугу від негідника. (Франсуа де Ларошфуко)
  • Нехай мовчить той, хто дав, і нехай говорить той, хто отримав. (Мігель де Сервантес)
  • Правдива вдячність — це дивна чеснота, вона штовхає людей не тільки до відплати рівним за рівне. Вона штовхає до того, щоби більше дати, ніж отримати, бо християнин розуміє цілком логічно, коли рівну заплату вважає не вдячністю, а заплатою справедливости[1]. (Андрей (Шептицький))
  • Якщо мені вдається зробити добру справу і це стає відомим, я відчуваю себе не винагородженим, а покараним. (Нікола Шамфор)
  • Ми вдячні тим, хто вмер за нас, живих, і в нашій пам’яті воістину воскрес.[2] (Сергій Губерначук)
  • Од себе – спасибі, а людям – мага́йбі. Бо перше й останнє вирішує Бог.[3] (Сергій Губерначук)
  • Усім Тобі завдячую, Любове![4] (Сергій Губерначук)

Примітки[ред.]