Перейти до вмісту

Парадокс

Матеріал з Вікіцитат
Гідростатичний парадокс (парадокс Паскаля)
Тиск на дні усіх трьох посудин однаковий
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Парадо́кс (від грец. παράδοξος — незвичайний, неймовірний, дивний від грец. παρα — поруч, біля, порівняно з  і грец. δόξα — думка, погляд, пов'язаного з грец. δόγμα — положення, догма; грец. δοκέω — вважаю, думаю): 1) порізно істинне твердження чи група тверджень, яке призводить до суперечності або ігнорує інтуїцію; 2) формальнологічна суперечність, яка полягає в тому, що в процесі доведення створюються умови для одночасного доказу істинності і хибності певного висловлювання, причому доведення істинності цього висловлювання неодмінно веде до визнання його хибності і навпаки; 3) несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням; 4) думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.

Цитати[ред.]

  •  

Парадокс — це думка в стані афекту[1].

  Гергарт Гауптман
  •  

Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити[2].

  Леонід Сухоруков
  •  

Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають[2].

  Леонід Сухоруков
  •  

Люблю парадокси. На кожному кроці шукаю чогось… й не знаходжу… І в цім – парадокс.[3]

  Сергій Губерначук
  •  

Парадокс — це вказівка, яка наштовхує тебе шукати далі. Якщо парадокс тебе непокоїть, то це свідчить про твоє глибоке прагнення абсолютів. Релятивіст сприймає парадокс лише як цікавинку, можливо, забавку чи навіть, страшно уявити, шанс для освіти

  Френк Герберт, «Бог-імператор Дюни»

Примітки[ред.]