Парадокс
Парадо́кс (від грец. παράδοξος — незвичайний, неймовірний, дивний від грец. παρα — поруч, біля, порівняно з і грец. δόξα — думка, погляд, пов'язаного з грец. δόγμα — положення, догма; грец. δοκέω — вважаю, думаю): 1) порізно істинне твердження чи група тверджень, яке призводить до суперечності або ігнорує інтуїцію; 2) формальнологічна суперечність, яка полягає в тому, що в процесі доведення створюються умови для одночасного доказу істинності і хибності певного висловлювання, причому доведення істинності цього висловлювання неодмінно веде до визнання його хибності і навпаки; 3) несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням; 4) думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.
Цитати[ред.]
| — Гергарт Гауптман |
Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити[2]. |
|||||
| — Леонід Сухоруков |
Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають[2]. |
|||||
| — Леонід Сухоруков |
Люблю парадокси. На кожному кроці шукаю чогось… й не знаходжу… І в цім – парадокс.[3] |
|||||
| — Сергій Губерначук |
Примітки[ред.]
