Парадокс

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гідростатичний парадокс (парадокс Паскаля)
Тиск на дні усіх трьох посудин однаковий
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Парадо́кс (від грец. παράδοξος — незвичайний, неймовірний, дивний від грец. παρα — поруч, біля, порівняно з  і грец. δόξα — думка, погляд, пов'язаного з грец. δόγμα — положення, догма; грец. δοκέω — вважаю, думаю): 1) порізно істинне твердження чи група тверджень, яке призводить до суперечності або ігнорує інтуїцію; 2) формальнологічна суперечність, яка полягає в тому, що в процесі доведення створюються умови для одночасного доказу істинності і хибності певного висловлювання, причому доведення істинності цього висловлювання неодмінно веде до визнання його хибності і навпаки; 3) несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням; 4) думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.

Цитати[ред.]

  •  

Парадокс — це думка в стані афекту[1].

  Гергарт Гауптман
  •  

Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити[2].

  Леонід Сухоруков
  •  

Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають[2].

  Леонід Сухоруков

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg