Учи́тель — людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні — спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
У школі нічому вчитися. Вчителі дурні. Не можна, щоб вчителями працювали жінки. У моїй школі тільки вчитель фізкультури був недурний — він непогано грав у шахи[1].
Їм вручено чудову посаду, вище за яку нічого не може бути під цим сонцем. Вічним законом нехай буде: вчити і вчитися всьому через приклади, повчання і застосування на ділі[2].
Більшість вчителів витрачають час на питання, покликані встановити, чого учень не знає, а справжнє мистецтво постановки питання полягає в тому, щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати[2].
Безцільно з боку вихователя говорити про приборкання пристрастей, якщо він дає волю якійсь власній пристрасті, і марними будуть його старання викорінити в свого вихованця порок або непристойну рису, що він допускає в собі самому[2].
Виховання — справа важка, і поліпшення його умов — один із священних обов’язків кожної людини, бо немає нічого важливішого, як освіта самого себе і своїх ближніх[2].
Вихователем і вчителем треба народитися, а ним керує природжений такт. Поганий учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити. Найважливішим явищем в школі, найповчальнішим предметом, найживішим прикладом для учня є сам учитель[2].
Вихователь повинен себе так вести, что6и кожен рух його виховувало, і завжди повинен знати чого він хоче в даний момент і чого він не хоче. Якщо вихователь не знає цього, кого він може виховувати[2]?
Давай настанови тільки тому, хто шукає знань, виявивши своє невігластво. Роби допомогу тільки тому, хто не вміє виразно висловити свої заповітні думи. Навчай тільки того, хто здатен, дізнавшись про один кут квадрата, уявити собі решту три[2].
…Учитель мусить мати відвагу критикувати себе. Він має показувати себе не безпомилковим, який усе знає і ніколи не помиляється, а шукачем, який завше шукає й, можливо, інколи знаходить.
…der Lehrer muss den Mut haben, sich zu blamieren. Er muss sich nicht als der Unfehlbare zeigen, der alles weiß und nie irrt, sondern als der Unermüdliche, der immer sucht und vielleicht manchmal findet [1]
Програми в усіх школах одні й ті ж, підручники однакові, але школи різні, тому що різні вчителі. Школа - це передусім учитель. Особистість учителя - наріжний камінь виховання.
