Критичне мислення
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg/400px-%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg)
Крити́чне ми́слення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. У сучасному світі інформація дублюється, спотворюється, не відповідає першоджерелам, подається вибірково, зважаючи на ситуацію. Саме тому навичка критичного мислення набуває все більшого значення.
Цитати[ред.]
Ідея постправди повинна шокувати вчених і філософів. Вони мають стати на захист правди, коли люди, наділені владою, ігнорують наукові факти чи трактують їх лишень як предмет віри. Науковці повинні нагадувати суспільству про важливість соціальної місії науки і надавати йому достовірну інформацію, яка має бути основою публічної політики. Й вони повинні підтверджувати інтелектуальні чесноти, які так ефективно працюють в науці: критичне мислення, постійний пошук і ревізію переконань та вірувань на підставі фактів. Наступний рядок з Ніцше сьогодні особливо доречний: «Салют фізиці! – і ще більший салют мотиву, який спрямовує нас до фізики, – нашій чесності[1]!». — «Наука проти постправди» |
|||||
— Кетлін Хіґґінс |
Жодна людина не має достатнього розумового потенціалу, щоб сприйняти всю інформацію, що є у світі. Питання полягає в тому, яку частину цих даних ми обробляємо і як її обираємо. А яку частину ігноруємо[2]? — З книги «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» |
|||||
— Ганс Рослінг |
Кількість джерел інформації збільшується, увага людей розпорошується, й одним критичним мисленням ми не можемо вирішити цю проблему. По-перше, тому що людина не схильна до критичного мислення. <...> |
|||||
— Дмитро Кулеба |
...людина з критичним мисленням свідома того, що відбувається в її голові. Це — метакогніція, усвідомлення й розуміння власного процесу мислення… готовність рефлексувати над власним процесом мислення. |
|||||
— Джонатан Хейбер[4] |
— Мирослава Гонгадзе |
— Маріо Варгас Льйоса, Нобелівський лауреат |
Хто швидко приліплюється до нової Думки, той швидко і відпадає. Не будь непостійний. Випробовуй із підозрою кожне Слово. Водночас давай Місце йому в Серці Твоєму. |
|||||
— Григорій Сковорода[7] |
Цитати про брак критичного мислення[ред.]
Величезна безліч людей думають, що вони мислять, в той час як вони всього лише перетасовують свої забобони. |
|||||
A great many people think they are thinking when they are merely rearranging their prejudices. | |||||
— Уильям Джеймс[8] |
...Людський розум не застосовує всієї своєї сили до кожної ситуації, ідучи натомість «короткою дорогою» з метою оптимізації потоку інформації від органів чуття й перетворення цієї інформації на розуміння, згідно з яким ухвалюють рішення. Ця «коротка дорога», або евристика, швидше за все виникла в результаті природного відбору. Наприклад, первісні люди, схильні сприймати шурхіт у кущах за ознаку наближення хижака, мали еволюційну перевагу над тими, хто вирішував, що ситуація потребує подальшого дослідження, перш ніж ухвалювати рішення втікати чи залишатися на місці. Але ця ж евристика породжує когнітивні спотворення, які можуть призвести до поразки розуму». |
|||||
— Джонатан Хейбер[9] |
Хоча і стверджують, що влада може відібрати свободу говорити або писати, але не свободу мислити, але ж скільки і наскільки правильно ми мислили би, якби не думали нібито спільно з тими, з ким обмінюємося своїми думками! Отже, можна сказати, що та сама зовнішня влада, яка позбавляє людей свободи повідомляти свої думки публічно, забирає у них разом з тим і свободу мислити – єдиний скарб, який у нас залишається за умов усіх громадянських скрут, і єдине, за допомогою чого можна ще знайти вихід з цього скрутного стану. — Кантова свобода мислення – це свобода розуму, яка не існує сама по собі, а потребує виховання і невпинного розвитку. |
|||||
— Іммануїл Кант[10] |
...якщо більша частина того, що ми називаємо життям, створена нашими думками і переконаннями, відповідно, більша частина того, що ми вважаємо справжнім: усі системи, правила і «муси» культурного простору. – лише випадковий артефакт історії. Здебільшого не існує раціонального пояснення, чому робити так чи інакше – правильно або єдино правильно. Більшість того, що ви вважаєте справжнім, живе тільки у вашій голові. |
|||||
— Вішен Лак’яні[11] |
Дивитись також[ред.]
- Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот
- Політика постправди
- Теорія розвитку критичного мислення
- Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо
Примітки[ред.]
- ↑ Наука проти постправди Кетлін Хіґґінс
- ↑ 10 цікавих фактів про світ з нової книги «Фактологія»
- ↑ Дмитро Кулеба: Битва за чистоту мізків буде наступною після битви за чистоту довкілля
- ↑ Джонат Хейбер. Критичне мислення. ArtHuss, серія МІТ Press «Що варто знати про…» - С.198 - 978-617-8025-53-3
- ↑ Мирослава Гонгадзе: «Суспільна свідомість зміниться, коли люди будуть критично дивитися на своїх лідерів»
- ↑ Маріо Варгас Льоса про Україну, літературу, диктатуру і гумор
- ↑ Місяцеслов за Сковородою, 2024, с. 395
- ↑ Clifton Fadiman. The American Treasury 1455-1955, 1955.
- ↑ Джонатан Хейбер. Критичне мислення. ArtHuss, серія МІТ Press «Що варто знати про…» - С.198 - 978-617-8025-53-3 - с. 44-45
- ↑ Кант И. Что значит ориентироваться в мышлении / Кант И. Сочинения в 8-ми т./ под общей ред. А.В. Гулыги. Москва: Идея-Пресс. Дм интеллектуальной книги, 1999. С. 102-103.
- ↑ Лак’яні В. Код винятковості. Живи за власними правилами / пер. з англ. Н. Валевська. – К. – Наш формат, 2019. 296 с.
Джерела[ред.]
- Дмитро Кулеба. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. — Київ: Книголав, 2019. — 384 с. — ISBN 978-617-7563-65-4
- Григорій Сковорода. Місяцеслов за Сковородою. / Упорядник: Назар Федорак. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2024. — 416 с. — ISBN 978-617-585-281-1
- Джонатан Хейбер. Критичне мислення. — Київ: ArtHuss, серія МІТ Press «Що варто знати про…», 2023. — 198 с. — ISBN 978-617-8025-53-3
Зовнішні посилання[ред.]
- Критичне мислення в українському контексті. Курс на Prometheus.org.ua (безкоштовно)
- Критичне мислення для освітян Курс на Prometheus.org.ua (безкоштовно)
- Критичне мислення: принципи та інструменти Курс від Верховної Ради України, rada.gov.ua (безкоштовно)