Перейти до вмісту

Критичне мислення

Додати посилання
Матеріал з Вікіцитат
Структура мислення
Вікіпедія
Вікіпедія

Крити́чне ми́слення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Мета критичного мислення полягає у встановленні об’єктивної істини.[1]
У сучасному світі інформація дублюється, спотворюється, не відповідає першоджерелам, подається вибірково, зважаючи на ситуацію. Саме тому навичка критичного мислення набуває все більшого значення.

Цитати

[ред.]
  •  

Ви повинні бути грамотними в незліченних медіа, щоб бути дійсно «грамотними» в цей час.
— «Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою масмедіа, включаючи як традиційні, так і новітні медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій»[2]

  — Герберт Маршал Маклюен, один із засновників медіаосвіти[3]
  •  

Для нас набагато важливіше навчити дитину їсти, ніж нагодувати її сьогодні. Так само і в навчанні набагато важливіше навчити дитину мислити, ніж повідомити їй ті чи інші знання.

  — Лев Виготський[4]
  •  

Ідея постправди повинна шокувати вчених і філософів. Вони мають стати на захист правди, коли люди, наділені владою, ігнорують наукові факти чи трактують їх лишень як предмет віри. Науковці повинні нагадувати суспільству про важливість соціальної місії науки і надавати йому достовірну інформацію, яка має бути основою публічної політики. Й вони повинні підтверджувати інтелектуальні чесноти, які так ефективно працюють в науці: критичне мислення, постійний пошук і ревізію переконань та вірувань на підставі фактів. Наступний рядок з Ніцше сьогодні особливо доречний: «Салют фізиці! – і ще більший салют мотиву, який спрямовує нас до фізики, – нашій чесності[5]!». — «Наука проти постправди»

  — Кетлін Хіґґінс
  •  

Жодна людина не має достатнього розумового потенціалу, щоб сприйняти всю інформацію, що є у світі. Питання полягає в тому, яку частину цих даних ми обробляємо і як її обираємо. А яку частину ігноруємо[6]? — З книги «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо»

  — Ганс Рослінг
  •  

Кількість джерел інформації збільшується, увага людей розпорошується, й одним критичним мисленням ми не можемо вирішити цю проблему. По-перше, тому що людина не схильна до критичного мислення. <...>
Фізично неможливо опанувати весь хаос. Але можна визначити для себе життєво важливу ділянку хаосу, яку можна опанувати. Це можуть бути ваші студенти, ваша родина, коло ваших друзів, і серед них ви можете навчитися критично мислити і контролювати емоції[7].

  — Дмитро Кулеба
  •  

...критичне мислення є міждисциплінарним проєктом, адже засвоєння цієї навички потребує використання інформації з різних галузей знань (філософія, логіка, психологія, теорія ймовірностей та статистика). Водночас, в тих країнах, де критичне мислення є звичною навчальною дисципліною, переважно саме філософи забезпечують її викладання.
— Це є «цілком закономірним, адже, з одного боку, останні завжди цікавились роботою людського розуму та правилами мислення. З іншого боку, прагнення до узагальнень здобутків інших наук також є трендом сучасної філософії.» (там же)

  — Віталій Надурак [8]
  •  

Критичне мислення неможливо відділити від творчого. Як тільки-но ми починаємо аналізувати проблему, ми одразу будуємо гіпотези, шукаємо альтернативні способи розв'язання та ін. А все це є актами творчості. Отже, точніше буде називати той тип мислення, про який йдеться, критичним творчим мисленням.

  — Терно С.О.[9]
  •  

Критичне мислення передбачає свободу від психологічного захисту. Людині інколи дуже важко визнавати свої помилки і не тому, що не вистачає інтелектуальних здібностей, а тому, що спрацьовує психологічний захист. Така людина дуже часто схильна відкидати або викривляти інформацію, що не сумісна з її уявленнями про себе або світ. Отже, нерозумна людина не та, що не помиляється, а та, що не хоче помічати та виправляти свої помилки.

  — Терно С.О.[9]
  •  

...людина з критичним мисленням свідома того, що відбувається в її голові. Це — метакогніція, усвідомлення й розуміння власного процесу мислення… готовність рефлексувати над власним процесом мислення.
— Така рефлексія вимагає неупередженості — важливо бути відкритими до ідей, з якими ми не погоджуємося.

  — Джонатан Хейбер[10]
  •  

Мистецьке сприйняття (або сприйняття мистецтва), на відміну від психологічного, орієнтоване не стільки на впізнання, скільки на бачення. Завдання письменника, художника, музиканта полягає у зображенні звичних предметів і явищ у нових якостях і зв’язках. Авторське сприйняття світу, втілене у творі мистецтва, слугує руйнуванню автоматизму мислення і поведінки людини.

  — О. Орлова[11]
  •  

Медіаосвіта – частина основних прав кожного громадянина будь-якої країни світу на свободу самовираження і права на інформацію та інструмент підтримки демократії.

  — ЮНЕСКО [12]
  •  

Отже, критичне мислення — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будьякого твердження: чи мусимо ми його сприйняти, чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо.

  — Терно С.О.[1]
  •  

У нас досі в Україні вчать запам’ятовувати. Запам’ятовувати і повторювати. Так лідерів не виховують. Лідерів виховують в дискусіях, в суперечках, в навчанні критичного мислення. Нам треба починати як мінімум покращувати цей сегмент освіти — і тоді це покоління буде швидше ставати на ноги[13].

  — Мирослава Гонгадзе
  •  

Усе залежить від фантазії логіків.

  — Станіслав Єжи Лец[14]
  •  

Хороші книжки роблять нас критичними, виробляють критичний погляд на життя, ми знаємо, як можна змінити життя, аби воно було легшим[15].

  — Маріо Варгас Льйоса, Нобелівський лауреат
  •  

Хто швидко приліплюється до нової Думки, той швидко і відпадає. Не будь непостійний. Випробовуй із підозрою кожне Слово. Водночас давай Місце йому в Серці Твоєму.

  — Григорій Сковорода[16]
  •  

Це мислення – в дії, для дії і діями. Воно конкретне, так як “підігнане” до конкретних обставин діяльності.

  — Н. Шулдик та Г. Шулдик [17]
  •  

Щоб мислити критично, потрібно – як в оркестрі – диригувати великою кількістю пізнавальних навичок.

  — М.Ліпман [18]
  •  

Ядром критичного мислення є ретельне цілеспрямоване мислення.
 

One could sum up the core concept that involves these three features by saying that critical thinking is careful goal-directed thinking.

  — Девід Гічкок [19][20]

Цитати про брак критичного мислення

[ред.]
  •  

Величезна безліч людей думають, що вони мислять, в той час як вони всього лише перетасовують свої забобони.

 

A great many people think they are thinking when they are merely rearranging their prejudices.

  — Уильям Джеймс[21]
Результати експерименту Мілґрема у відсотках.
  •  

За допомогою лабораторних експериментів С. Мілграм в 60-х рр. ХХ ст. продемонстрував, що абсолютно нормальні (психічно) люди здатні завдавати іншим людям біль за командою авторитетної особи. <...> Психіатри були переконані, що таких таких "жорстоких громадян" буде не більше 4 %, а насправді їх виявилося 62 %.
— «Під виглядом проведення експерименту щодо з’ясування впливу покарання на процес навчання професор Стенфордського університету С. Мілграм хотів з’ясувати, як багато людей будуть готові покарати так званого "поганого учня" електричним розрядом 450 В (що є занадто). Слід заспокоїти читача: насправді учень жодних розрядів току не отримував.» (там же)

  — Експеримент Мілґрема[22]
  •  

Класичним прикладом практичної реалізації теореми Томаса є крах на НьюЙоркській біржі 1929 р., з якого почалася Велика депресія і який було названо "самодостатнім пророцтвом". Проведене дослідження показало, що банки мали достатньо готівки, але люди цьому не вірили, а оскільки вони всі водночас почали забирати свої гроші, банки один за одним збанкрутували. Отже, люди визначили несправжню ситуацію як істинну, в наслідок чого вона перетворилася на реальну.

  — Сергій Терно[23]
  •  

Люди з благими намірами мало вагаються, приступаючи до реалізації своїх цілей. Таким чином, нездібність, яка в іншому випадку не проявилася б, стає небезпечною, і в решті решт лунає здивоване і збентежене: "Ми цього не хотіли!"

  — Дітрих Дьорнер[24]
  •  

...Людський розум не застосовує всієї своєї сили до кожної ситуації, ідучи натомість «короткою дорогою» з метою оптимізації потоку інформації від органів чуття й перетворення цієї інформації на розуміння, згідно з яким ухвалюють рішення. Ця «коротка дорога», або евристика, швидше за все виникла в результаті природного відбору. Наприклад, первісні люди, схильні сприймати шурхіт у кущах за ознаку наближення хижака, мали еволюційну перевагу над тими, хто вирішував, що ситуація потребує подальшого дослідження, перш ніж ухвалювати рішення втікати чи залишатися на місці. Але ця ж евристика породжує когнітивні спотворення, які можуть призвести до поразки розуму».

  — Джонатан Хейбер[25]
  •  

Людину роблять софістом не її здібності, а її вибір.

 

What makes a man a sophist is not his abilities but his choices. Також: What makes a man a 'sophist' is not his faculty, but his moral purpose.

  — Арістотель[26]
  •  

Невдачі спричиняються маленькими помилками то тут, то там, що накопичуються: то забули конкретизувати мету, то не звернули увагу на характеристику протікання процесу, то занадто узагальнили, то почали захищатися замість того, щоб взяти до відома невдачу, то забагато запланували, то занадто мало...

  — Дітрих Дьорнер[27]
  •  

Розум гострий у багатьох, але не навчилися міркувати. Інші мають навчені почуття тривалим навчанням, але не мають невтомної Охоти. Відшукаєш і охочих, але зв'язаних житейськими печалями. Знайдеш і вільне серце, та без Страху Божого.

  — Григорій Сковорода[28]
  •  

"Такі конкурси плодять "розумників", які ні на що більше не здатні, крім як грати у подібні ігри." <...> "А потім ми скаржимося, що діти не вміють думати. Гірше всього те, що ми цьому дивуємося. Адже ми не лише не оцінюємо здібності до мислення, але й не прищепляємо і не заохочуємо її"
— про те, "що змагання, де перемагає той, хто більше згадає усіляких нісенітниць достойні жалості і засудження." (там же) "...гарні ров’язувачі тестів на вибір однієї правильної відповіді, як правило, не вміють мислити. Здебільшого переможці цих олімпіад майже ніколи не стають видатними фахівцями та ученими." (там же)

  — Роберт Штернберг, психолог [29][30]
  •  

Хоча і стверджують, що влада може відібрати свободу говорити або писати, але не свободу мислити, але ж скільки і наскільки правильно ми мислили би, якби не думали нібито спільно з тими, з ким обмінюємося своїми думками! Отже, можна сказати, що та сама зовнішня влада, яка позбавляє людей свободи повідомляти свої думки публічно, забирає у них разом з тим і свободу мислити – єдиний скарб, який у нас залишається за умов усіх громадянських скрут, і єдине, за допомогою чого можна ще знайти вихід з цього скрутного стану. — Кантова свобода мислення – це свобода розуму, яка не існує сама по собі, а потребує виховання і невпинного розвитку.

  — Іммануїл Кант[31]
  •  

...якщо більша частина того, що ми називаємо життям, створена нашими думками і переконаннями, відповідно, більша частина того, що ми вважаємо справжнім: усі системи, правила і «муси» культурного простору. – лише випадковий артефакт історії. Здебільшого не існує раціонального пояснення, чому робити так чи інакше – правильно або єдино правильно. Більшість того, що ви вважаєте справжнім, живе тільки у вашій голові.
— Критичний розум здатен розрізняти «правильні» й «неправильні» традиційні цінності, а тому може вибирати, які з них варто наслідувати, а які - ігнорувати. На противагу, колективний «розум» передається як суспільна зараза: стихійно та масштабно, без критичного аналізу тверджень і суджень..

  — Вішен Лак’яні[32]

Дивитись також

[ред.]

Примітки

[ред.]
  1. ↑ а б Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 6
  2. ↑ Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи. – Львів, 1999.
  3. ↑ Батьки, діти та медіа: путівник із батьківського посередництва / О. Волошенюк, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. – К.: ЦВП, АУП, 2017. – c.10
  4. ↑ Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под ред. В. В. Давыдова. — М.: Педагогика, 1991. — с.208
  5. ↑ Наука проти постправди Кетлін Хіґґінс
  6. ↑ 10 цікавих фактів про світ з нової книги «Фактологія»
  7. ↑ Дмитро Кулеба: Битва за чистоту мізків буде наступною після битви за чистоту довкілля
  8. ↑ ISSN 2309-1606. Філософія освіти. Philosophy of Education. 2022. 28 (2), с.143
  9. ↑ а б Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 9
  10. ↑ Критичне мислення, 2023
  11. ↑ Орлова О. Художнє сприйняття як основа медіакомпетентності студентів-філологів. Вища освіта України. 2014. № 3. С. 82–88.
  12. ↑ Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя / Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. Київ: ЦВП, АУП, 2016. 243 с.
  13. ↑ Мирослава Гонгадзе: «Суспільна свідомість зміниться, коли люди будуть критично дивитися на своїх лідерів»
  14. ↑ Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник, 2008, с. 7
  15. ↑ Маріо Варгас Льоса про Україну, літературу, диктатуру і гумор
  16. ↑ Місяцеслов за Сковородою, 2024, с. 395
  17. ↑ Шулдик Н. В. Психологія мислення / Шулдик Н. В., Шулдик Г. О. – К. : Інтелект, 1999. – 170с.
  18. ↑ Ліпман М. Чим може бути критичне мислення? // Освітня платформа «Критичне мислення». www.criticalthinking.expert
  19. ↑ ISSN 2309-1606. Філософія освіти. Philosophy of Education. 2022. 28 (2), с.133
  20. ↑ Hitchcock, David. Critical Thinking, The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Summer 2024 Edition)
  21. ↑ Clifton Fadiman. The American Treasury 1455-1955, 1955.
  22. ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 229
  23. ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 240
  24. ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 167
  25. ↑ Критичне мислення, 2023, с. 44-45
  26. ↑ Rhetoric By Aristotle
  27. ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 147
  28. ↑ Місяцеслов за Сковородою, 2024, с. 306
  29. ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 172
  30. ↑ Штернберг Р. Дж. Интеллект, приносящий успех / Пер. с англ. — Минск: Попурри, 2000. — С. 119.
  31. ↑ Кант И. Что значит ориентироваться в мышлении / Кант И. Сочинения в 8-ми т./ под общей ред. А.В. Гулыги. Москва: Идея-Пресс. Дм интеллектуальной книги, 1999. С. 102-103.
  32. ↑ Лак’яні В. Код винятковості. Живи за власними правилами / пер. з англ. Н. Валевська. – К. – Наш формат, 2019. 296 с.

Джерела

[ред.]

Зовнішні посилання

[ред.]

Поділіться цитатами з вашими друзями:
Поділитися на «Facebook» Поділитися на twitter.com

Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Критичне_мислення&oldid=138292