Мислення

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Скульптура «Мислитель» (Оґюст Роден, 1888)

Ми́слення — процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

  •  

Логіка є анатомія мислення. [1]

  Джон Локк
  •  

Людина така, яке в неї мислення. [2]

  Лев Силенко
  •  

Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. [3]

  Ернест Ренан
  •  

Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. [4]

  — Вахтанґ Кебуладзе, «Феноменологія досвіду» (2011)

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 394
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  3. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1070.
  4. Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.