Арістотель

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арістотель
Aristotle by Raphael.jpg
фреска Рафаеля
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Арісто́тель (384 до н. е. — 322 до н. е.) — давньогрецький універсальний вчений, філософ і логік, засновник класичної (формальної) логіки.

Цитати[ред.]

  •  

Жінка — це покалічений від природи спотворений чоловік.[1]

  •  

Коли ми сприймаємо вухом ритм і мелодію, у нас змінюється душевний настрій.[2]

  •  

Мистецтво частково завершує те, що природа не може створити, а частково повторює її.[3]

  •  

На дії і вчинки людей впливають сім чинників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажання, пристрасть.[4]

  •  

…Необхідно мистецтво записати до творчості, а не до діяльності.[5]

  •  

Як гімнастика здатна відомою мірою сприяти розвиткові фізичних даних, так музика здатна впливати на етичну природу.[6]

  •  

Ми проводимо дослідження не для того, щоб зрозуміти, що таке доброчесність, а щоб стати чеснотливими.[7]

  •  

Без діяльності не буває задоволення, а задоволення робить усяку діяльність довершеною.[8]

  •  

У мистецтві господарському - багатство.[9]

  •  

Гніватися для всякого легко, як і легко роздати і розтратити гроші, а ось витрачати на те, що треба, стільки, скільки треба, коли, задля чого і як треба, здатний не всякий, і це не легко. Недаремно досконалість і рідкісна, і похвальна, і прекрасна.[10]

  •  

В усьому, що ми робимо, має бути напрям і смисл.[11]

  •  

Дуже приємна річ – виявляти свою щедрість, подавати допомогу друзям, знайомим і товаришам. Але це можливо, коли маєш власність.[12]

  •  

Найвипробуванішим видом діяльності є той, у якому найменше випадковості, а найжалюгіднішим – той, у якому найбільше терпить фізична природа людини; найбільш рабським – той, де вимагається тільки застосування фізичних сил, а найменш шляхетним – той, де найменше вважають на чеснотливість.[13]

  •  

Свавільна й нерішуча людина нічого не зробить як слід.[14]

  •  

Чеснотливі громадяни можуть шанувати, любити, але вони не здатні лестити.[15]

  •  

На долю кожного припадає стільки щастя, скільки моральної та інтелектуальної чеснотливості й узгодженої з нею діяльності.[16]

Примітки[ред.]

  1. Найкращі афоризми, 2010, с. 9
  2. О музыке и музыкантах, с. 56
  3. О музыке и музыкантах, с. 19
  4. Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 14.
  5. О музыке и музыкантах, с. 71
  6. О музыке и музыкантах, с. 40
  7. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 183
  8. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 184
  9. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 185
  10. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 189
  11. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 352
  12. Арістотель Томаш Седлачек Економіка добра і зла – Л.: Видавництво старого лева, 2017 р. с. 391
  13. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.30
  14. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.32
  15. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.158
  16. Арістотель Політика - К.: Основи, 2005р. с.181

Джерела[ред.]

  • Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.
  • Найкращі афоризми / Упоряд. Г. Басюк. — Тернопіль: Яблуко, 2010. — 224 с. — ISBN 978-966-96873-1-9


Bookmark-new.svg