Перейти до вмісту

Аналіз

Матеріал з Вікіцитат
Аналіз
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ана́ліз (від грец. αναλυσις — «розклад») — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів.

Цитати

[ред.]
  •  

Аналіз — це шлях, яким ми приходимо від шуканого, припустивши, що воно вже дане, за посередництвом послідовних висновків до того, що припускається в синтезі. При аналізі ми припускаємо, що шукане мовби вже дане, розглядаємо те, з чого це шукане випливає, тоді те, що передує цьому новому положенню, і таким чином відступаємо все далі, аж поки наштовхнемося на щось уже відоме або таке, що міститься в числі прийнятих основ. Такого роду міркування, що становлять немовби розплутування, ми називаємо розв'язуванням (аналізом).

  Папп Александрійський[1]
  •  

Аналіз полягає в думках, синтез — у діях.

  Д. Пойа[2]
  •  

Аналіз — це винахід, синтез — виконання, аналіз — це складання плану, а синтез — його здійснення.

  Д. Пойа[2]
  •  

Мова аналізу, найдосконаліша з усіх, сама по собі є потужним знаряддям відкриттів, а її позначення, особливо коли вони належним чином і вдало підібрані, становлять численні зародки нового числення.

  П. Лаплас[3]
  •  

Математик, що вміє думати цією напрочуд стислою мовою [мовою аналізу], відрізняється від механічного обчислювача, як небо від землі.

  — А. Прінгсгайм[4]
  •  

Я приєднуюся до думки, що аналіз — це наука, яка існує самостійно, у собі самій, незалежно від будь-яких застосувань.

  Ю. Плюкер[5]
  •  

Відомо, що з усіх людських знань чистий аналіз — ділянка найменш матеріальна, найбільш логічна і єдина цілком незалежна від чуттєвого сприймання.

  Е. Галуа[6]

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.