Аналіз

Ана́ліз (від грец. αναλυσις — «розклад») — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів.

Цитати[ред.]

	Аналіз — це шлях, яким ми приходимо від шуканого, припустивши, що воно вже дане, за посередництвом послідовних висновків до того, що припускається в синтезі. При аналізі ми припускаємо, що шукане мовби вже дане, розглядаємо те, з чого це шукане випливає, тоді те, що передує цьому новому положенню, і таким чином відступаємо все далі, аж поки наштовхнемося на щось уже відоме або таке, що міститься в числі прийнятих основ. Такого роду міркування, що становлять немовби розплутування, ми називаємо розв'язуванням (аналізом).
	— Папп Александрійський^[1]

	Аналіз полягає в думках, синтез — у діях.
	— Д. Пойа^[2]

	Аналіз — це винахід, синтез — виконання, аналіз — це складання плану, а синтез — його здійснення.
	— Д. Пойа^[2]

	Мова аналізу, найдосконаліша з усіх, сама по собі є потужним знаряддям відкриттів, а її позначення, особливо коли вони належним чином і вдало підібрані, становлять численні зародки нового числення.
	— П. Лаплас^[3]

	Математик, що вміє думати цією напрочуд стислою мовою [мовою аналізу], відрізняється від механічного обчислювача, як небо від землі.
	— А. Прінгсгайм^[4]

	Я приєднуюся до думки, що аналіз — це наука, яка існує самостійно, у собі самій, незалежно від будь-яких застосувань.
	— Ю. Плюкер^[5]

	Відомо, що з усіх людських знань чистий аналіз — ділянка найменш матеріальна, найбільш логічна і єдина цілком незалежна від чуттєвого сприймання.
	— Е. Галуа^[6]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.