Аналіз
Аналіз | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ана́ліз (від грец. αναλυσις — «розклад») — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів.
Цитати
[ред.]Аналіз — це шлях, яким ми приходимо від шуканого, припустивши, що воно вже дане, за посередництвом послідовних висновків до того, що припускається в синтезі. При аналізі ми припускаємо, що шукане мовби вже дане, розглядаємо те, з чого це шукане випливає, тоді те, що передує цьому новому положенню, і таким чином відступаємо все далі, аж поки наштовхнемося на щось уже відоме або таке, що міститься в числі прийнятих основ. Такого роду міркування, що становлять немовби розплутування, ми називаємо розв'язуванням (аналізом). |
|||||
— Папп Александрійський[1] |
Аналіз полягає в думках, синтез — у діях. |
|||||
— Д. Пойа[2] |
Аналіз — це винахід, синтез — виконання, аналіз — це складання плану, а синтез — його здійснення. |
|||||
— Д. Пойа[2] |
Мова аналізу, найдосконаліша з усіх, сама по собі є потужним знаряддям відкриттів, а її позначення, особливо коли вони належним чином і вдало підібрані, становлять численні зародки нового числення. |
|||||
— П. Лаплас[3] |
— А. Прінгсгайм[4] |
Я приєднуюся до думки, що аналіз — це наука, яка існує самостійно, у собі самій, незалежно від будь-яких застосувань. |
|||||
— Ю. Плюкер[5] |
Відомо, що з усіх людських знань чистий аналіз — ділянка найменш матеріальна, найбільш логічна і єдина цілком незалежна від чуттєвого сприймання. |
|||||
— Е. Галуа[6] |
Див. також
[ред.]Примітки
[ред.]- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 64
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 90
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 107
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 122
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 174
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 200
Джерела
[ред.]Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.