Перейти до вмісту

Судження

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Су́дження — це форма мислення, в якій стверджується зв'язок між предметом і його ознакою (прикметою) або відношення між ознаками порівнюваних предметів, і яка має властивість виражати або істину, або неправду.

Цитати

[ред.]
  •  

Немає вищої свободи, ніж свобода судження, і, визнаючи її за іншими, я вимагаю її і для себе[1].

  Франческо Петрарка
  •  

Судження нічого не важать, вони можуть бути гарні й погані, розумні й безглузді, кожному вільно до них приставати чи їх відкидати. Але вчення, яке ти почув від мене, — не судження мої, і мета його — не пояснити допитливим світ. Мета в нього інша: звільнити людей від страждань[2]. — «Сіддхартха» (1922)

  Герман Гессе
  •  

Всяке судження є мова[3].

  Георгій (Кониський)

Примітки

[ред.]
  1. Франческо Петрарка на aphorism.org.ua
  2. Гессе, Герман. Сіддхартха: Повість; Степовий вовк: Роман / Пер. з нім. Олекси Логвиненка та Євгена Поповича. — К.: Молодь, 1992. — 256 с. // С. 7
  3. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001