Єжи Гоффман

Єжи Гоффман

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Єжи Го́ффман (пол. Jerzy Hoffman, нар. 15 березня 1932, Краків) — польський кінорежисер і сценарист. Найбільш відомий як творець кіно-адаптації трилогії польського прозаїка Генрика Сенкевича: «Пан Володийовський», «Потоп» та «Вогнем і мечем». В Україні Єжи Гоффман також відомий як режисер документального фільму «Україна. Становлення нації».

Цитати про Україну та Польщу

Україна подарувала мені найбільше кохання мого життя. На жаль, вже покійну дружину Валентину, яка зіграла величезну роль і в моїй долі, і в моїй творчості.

Україна мене дуже розбалувала — я отримав орден, нагороду вашого парламенту. Втім, наш президент також вручив мені найвищу нагороду... Але те, що мені дякували прості українці й поляки, — найвища похвала.

Наші історії – Польщі та України – перепліталися багато століть. Багато століть були спільними, часто драматичними, трагічними. Була й кривава історія, проте спільна.

Цитати про роботу та творчість

Я належу до тих режисерів, які вважають порожні кінозали поразкою. Для мене немає понять «авторське» і «комерційне» кіно. Нісенітниця!

Кіно може бути або поганим, або гарним. Все інше - вигадки критиків.

"Україна. Становлення нації" — не підручник історії. Для цього є фахівці. Мій фільм — небайдужий погляд людини на велику європейську державу.

Я не режисер розуму або інтелекту. Я режисер серця.

Мій улюблений актор, режисер і людина — Чарлі Чаплін. Він знав секрет, як достукатися до серця кожної людини незалежно від того, хто вона — професор чи кухарка. Всі на його фільмах сміялися. Всі на його фільмах плакали. А головне, у Чапліна ніколи не було порожніх залів.

З критикою я завжди переважно був навскіс.

Та найбільшою нагородою для мене була і є любов глядачів. І це правда без будь-яких кривлянь і стрибків. А найбільша розбіжність між думкою критики і оцінкою глядачів була у двох фільмах: «Прокажена» та «Знахар». Критика вилаяла мене, що я роблю мелодрами, а глядач валив до залів і писав листи...

Я не вірю, що мистецтво може вносити істотні корективи, але й не скажу, що мистецтво не має жодного впливу.

Кіно — це такий мікроб, який, якщо людина один раз проковтне, хворітиме до кінця життя. Кіно — сенс мого життя. Я дедалі частіше замислююся, що треба піти з рингу вчасно. Постараюся, щоб мені це вдалося.

Я думаю, людина має знімати кіно, доки в ній щось горить, доки в ній є завзяття, доки їй подобаються жінки, і не тільки платонічно. А коли це починає згасати, то час іти.

Хочу, щоб українець після мого фільму ("Україна. Становлення нації") відчув гордість за свою країну.

Посилання

• https://uk.wikipedia.org/wiki/Єжи_Гоффман
• https://detector.media/community/article/67015/2011-11-17-ezhy-gofman-ukrayna-podaryla-mne-samuyu-bolshuyu-lyubov-moey-zhyzny/
• http://www.golos.com.ua/article/246131
• http://www.unian.ua/politics/159607-eji-gofman-hochu-schob-ukrajinets-pislya-mogo-filmu-vidchuv-gordist-za-svoyu-krajinu.html
• https://zn.ua/ukr/ART/ukrayina__ne_polscha.html
• http://www.lvivpost.net/kultura/n/2055