Перейти до вмісту

Держава

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Запит «Країна» перенаправляє сюди.

Держа́ва — формальний інститут, що є формою організації політичної спільноти; суб'єкт політики. Система влади, яка контролює певну територію, де законний порядок у суспільстві підтримують відповідні організації та представники влади.

Цитати

[ред.]
  •  

Держава для народу — це те саме, що власна хата для родини.
То духова будова, що в ній народ виховується, живе своїм вільним життям, сповняє вільно і гідно свої обов'язки супроти Бога і ближнього, влаштовує щасливо і справедливо своє туземне життя і дає в мирі свою духовну і матеріяльну частку для співжиття всіх народів[1]. — Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) з нагоди Української державности в червні 1941 р., Рим, 1 червня 1981 р.

  Йосип (Сліпий)
  •  

Держава існує не для того, щоб перетворювати земне життя на рай, а для того, щоб завадити йому остаточно перетворитися на пекло.

 

Государство существует не для того, чтобы превра­щать земную жизнь в рай, а для того, чтобы помешать ей окончательно превратиться в ад.

  Микола Бердяєв
  •  

Держава отримала технічні можливості, до яких вона не доросла ні морально, ні інтелектуально, — та експериментує з ними, як режисери на світанку німого кіно.

  Кароль Іжиковський
  •  

Державний корабель — єдиний, який протікає зверху.

  — Джеймс Рестон
  •  

Державність — то мрія і право кожного народу. Вартість народу пізнати саме по цім здоровім бажанню мати власну хату-державу.
Народ має бажати своєї державности, а в неволі про те думати і до цього прямувати, коли хочете бути «в народів вольних колі», коли не хочете бути постійно рабом сильніших чи хитріших сусідів[1]. — Із Послання Патріярха Йосипа (Сліпого) з нагоди Української державности в червні 1941 р., Рим, 1 червня 1981 р.

  Йосип (Сліпий)
  •  

Поки є держава, нема свободи. Коли буде свобода, не буде держави.

 

Пока есть государство, нет свободы. Когда будет свобода, не будет государства.

  Володимир Ленін
  •  

Якби природа мала стільки законів, як держава, то сам Господь не міг би керувати нею.

 

Hätte die Natur so viele Gesetze, als der Staat, Gott selbst könnte sie nicht regieren.

  Карл Людвіг Берне
  •  

Коли народ багато знає, ним важко керувати.

  Лао-Цзи
  •  

Держава — це я.

  — Людовік XIV
  •  

Держава — це не я!

  Аркадій Давидович
  •  

Великі держави завжди поводилися як бандити, а малі — як повії.[2]

  Стенлі Кубрик
  •  

Суспільність, держава, народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза – насилля, а другий паралельний із ним, виплетений із м’якої павутини – конвенціональної брехні. Один в'яже тіло, другий душу, а оба з одною метою – опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи – людську одиницю.[3]Іван Франко «Сойчине крило».

  — Хома
  •  

Добра держава — це найкращий людський твір на землі. Кожен державчанин, неначе колісце в годиннику, має складно виконувати роботу, яка йому припала. («Дневник», 1918—1919)[4]

  Іван Боберський
  •  

Не розваги мені потрібні, а те, в чому має потребу держава.[5]

  Еврипід
  •  

Коли державотворці мають можливість робити добро, якщо вони цього побажають, то рівним чином мають вони також владу і силу, за визначенням, робити зло, і тоді гідний жалю стан підданих, у якому вони знаходяться через зловживання з боку найвищої влади.[6]

  Фрідріх II

Примітки

[ред.]
  1. а б 125 думок, 2017, с. 45
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 94
  3. Франко І. Зібрання творів: в 50 т. // за ред. Н. Є. Крутікова; АН УРСР. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ: Видавництво «Наукова думка», 1979. — Т. 22. — С. 54-55
  4. Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 1 листопада 1918 року
  5. Арістотель Політика. - К.: Основи, 2005р. с.71
  6. Фридрих Великий Анти-Макиавелли, или Опыт возражения на Макиавеллиеву науку об образе государственного правления (Вступление); «Рипол Классик» 2016 243 с. ISBN 978-5-521-00720-2 (рос.)

Джерела

[ред.]
  • Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 175—176
  • 125 думок патріярха Йосифа Сліпого Упоряд. Ференц Тереза. — Львів: Свічадо, 2017. — 144 с. — ISBN 978-966-938-103-3