Дружи́на — жінка щодо чоловіка, з яким вона перебуває у шлюбі. В Україні дружина і чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Якось в одному з шоу на американському радіо зателефонувала людина і висловила блискучу думку. Вона порівняла людство з чоловіком, який знає про зради дружини, але відчайдушно намагається переконати себе у протилежному. Коли дружина повертається додому, чоловік розпитує її, де і з ким вона була. Він знає правду, але щосили сподівається, що пояснення дружини прозвучать досить переконливо і він зможе далі обманювати себе тим, що все добре. Він воліє почути гарну брехню, а не прийняти правду, що відштовхує. Так само, більшість людей не хоче помічати таємні дії та корумпованість своїх урядів чи запитати, чому країни воюють проти беззахисних громадян, включаючи своїх власних. Коли уряди брешуть і вибачаються за свої жахливі дії, більшість людей охоче вибачають, бо вони хочуть вірити, що ця брехня — правда. Альтернатива цьому — визнати, що уряд не є добрим слугою народу, а навпаки[5].
Уля Розсохина: А знаєш, Рино, жінка по-вкраїнському «дружиною» зветься. Рина Мазайло: Ну? Уля Розсохина: І знаєш, «дружина» — це краще , як «жінка» або «супруга», бо «жінка» — то означає «рождающая», «супруга» ж по-вкраїнському — «пара волів», а «дружина»… Ось послухай: рекомендую — моя дружина, або: моя ти дружинонько. Рина Мазайло: Ну, бачу я… Уля Розсохина: Або по-вкраїнському — одружитися з нею… Це ж не те, що «жениться на ней», розумієш, Ринусько! Одружитися з нею, чуєш? З нею… Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з чоловіком, це краще, як «жениться на ней»,— ти чуєш? На ней, на… Рина Мазайло: Дуреля ти. Чи одружиться хто з тобою, чи жениться на тобі — однаково будеш: не на і не поруч, а під, під, ідійотко![6] — Микола Куліш«Мина Мазайло» (третя дія, 1).
Дружина Потіфара: Лягай зі мною. Йосип: Мій пан довірив мені все у своєму домі і доручив дбати про все, що йому належить. У цьому домі немає більшого від мене, і єдине, що мені непідвладне,— це ти, бо ти його дружина.[8] — Буття 39:7-9.
Хай твоє джерело буде благословенне,
і радій дружиною своєї молодості.
Вона — ніжна лань та сарна прекрасна.
Нехай її груди приносять тобі задоволення повсякчас.
Насолоджуйся завжди її любов'ю.[9] — Прислів'я 5:18-19.
Хто знайшов хорошу дружину, той знайшов добро та отримав ласку від Єгови.[10] — Прислів'я 18:22.
— Цар Соломон
…сварлива дружина — наче дірявий дах, який постійно тече.[11] — Прислів'я 19:13.
— Цар Соломон
Дім і багатство — спадщина від батька, а розсудлива дружина — від Єгови.[11] — Прислів'я 19:14.
— Цар Соломон
Ліпше жити в куті на даху, ніж зі сварливою дружиною в одному домі.[12] — Прислів'я 21:9.
— Цар Соломон
Ліпше жити в пустелі, ніж зі сварливою і дратівливою дружиною.[12] — Прислів'я 21:19.
— Цар Соломон
Крім того, сказано: «Хто розлучається зі своєю дружиною, нехай дасть їй свідоцтво про розлучення». А я вам кажу: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною не через статеву розпусту, наражає її на перелюб, і той, хто одружується з розлученою, чинить перелюб.[13] — Матвія 5:31-32.
Нехай дружини підкоряються своїм чоловікам, як Господу, бо чоловік — голова дружини, як і Христос — голова збору та спаситель цього тіла. Отже, як збір підкоряється Христу, так і дружини мають в усьому підкорятися своїм чоловікам.[15] — Ефесян 5:22-24.
— Апостол Павло
Отже, кожен з вас має любити свою дружину так, як самого себе, а дружина має глибоко поважати свого чоловіка.[15] — Ефесян 5:33.
— Апостол Павло
Дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам, як це личить послідовницям Господа.[16] — Колоссян 3:18.
— Апостол Павло
Ви, чоловіки, так само продовжуйте жити з ними, керуючись знанням. Віддавайте їм пошану як посудині слабшій, жіночній, бо і вони є спадкоємицями незаслуженого дару життя, і тоді не буде перешкод вашим молитвам.[17] — 1 Петра 3:7.
Так само ви, дружини, підкоряйтеся своїм чоловікам, щоб тих, хто не слухається святого слова, ви могли без слів здобути своїми вчинками, коли вони побачать вашу чисту поведінку і глибоку повагу. І нехай вас прикрашає не те, що видно відразу: заплетене волосся, золоті прикраси чи гарний одяг, а те, що є в серці людини, її нетлінне вбрання спокійного і лагідного духу, який має надзвичайну цінність у Божих очах.[17] — 1 Петра 3:1-4.
