Євромайдан
Євромайдан — масові мітинги, демонстрації, студентські страйки та інші акції протесту в Україні, які розпочалися 21 листопада 2013 року як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Цитати
[ред.]З українського боку
[ред.]Вікторе Федоровичу, народ на Майдані. Ви перейшли червону лінію. Ви вже не президент після 1 грудня. Уряду «кровососів» захотілося наших грошей і крові наших дітей. І це вже не уряд. Однак це вже не той народ, який ви звикли бачити у Донецьку… Так, «Батя своїх дітей не здає», але краще бути сиротою, ніж мати такого батька. |
|||||
— Юрій Луценко, виступ на Євромайдані 8 грудня 2013[1] |
Завдяки Майдану та руху волонтерства я вкотре переконалася, що ядро української нації чисте і позитивне. Я завжди це відчувала, але зараз це підтвердилося на практиці. Дуже пишаюсь тим, що я є частиною цього.[2] |
|||||
— Ната Жижченко |
— Ярослав Грицак |
...інтелектуально постмодернізм вичерпався. А фізично він помер на Євромайдані. Його захисники показали, що людські права, демократія це не просто концепти, а цінності, за які варто віддати здоров'я і навіть життя.[4] |
|||||
— Ярослав Грицак |
Лягли спати в Україні — прокинулися в Білорусі… — про ніч, коли розігнали Євромайдан |
|||||
— Анатолій Гриценко, 30 листопада 2013[5] |
Майдан має бути всередині кожного з нас. Майдан — це не брати хабарі, не казати неправди, не рахувати чужих грошей, не заздрити успіху інших, а навпаки — радіти будь-якому успіху будь-якої людини, не бити дітей, купувати квіти нашим жінкам, мити ноги матерям. |
|||||
— Данило Яневський, грудень 2013 (інтерв'ю) |
На Майдані народжується або й вже народилася спільнота, яка є хрестоматійним прикладом громадянського суспільства — його майже чистий субстрат. Ця спільнота ідентифікує себе на основі спільних цінностей: гідності, чесності, ненасильництва, взаємодопомоги, готовності до самопожертви. В такому чистому вигляді громадянського суспільства зараз немає навіть у Європі, де людей об'єднують здебільшого спільні інтереси: пенсії, зарплати, тощо. Я не можу собі уявити в жодній європейській країні, аби люди декілька тижнів мерзнули під загрозою бути «зачищеними» у будь-який момент заради досить абстрактних цінностей, не пов'язаних із «покращенням життя вже зараз». Український Майдан, який зібрався «заради Європи», значно переріс саму Європу і її політиків. Ми бачимо, як європейські політики готові зраджувати «європейські цінності» через страх чи якісь власні політичні або й економічні інтереси — Майдан на такий компроміс поки не готовий йти. |
|||||
— Кирил, архимандрит Української православної церкви Московського патріархату, 13 грудня 2013[6] |
Наш план зрозумілий: це вже не мітинг, не акція. Це — революція. …Сьогодні тут помирає УРСР. Це її похорон. |
|||||
— Юрій Луценко, 1 грудня 2013[7] |
На першому місці для мене — захист молодого покоління. Воно унікальне у своїй нерадянськості. Це перше покоління негомосовєтікусів. І головне — не кинути його під танки. Бо в Україні так уже було не раз, що цвіт патріотичний виростав, а якась чергова армія його стинала. Зберегти це покоління є пріоритетом, навіть якщо доведеться закрити Майдан. |
|||||
— Мирослав Маринович, 16 січня 2014[8] |
Ті, хто побили хлопців і дівчат на Євромайдані — нелюди. Щодо інформації про підтягнення до Львова додаткових спецпідрозділів міліції. Не маю наразі підтвердження цьому, але хочу попередити. Якщо хтось має намір повторити подібне побоїще у Львові, перед ними стануть не лише кілька тисяч студентів, які зараз є на львівському Євромайдані. У Львові вийде все місто! — коментуючи розгін Євромайдану |
|||||
— Андрій Садовий, міський голова Львова, 30 листопада 2013[9] |
Те, що зараз відбулося, я розцінюю як третю українську революцію новітнього часу. Друга була в 2004 році. Перша була напередодні відновлення української незалежності. Це 1989 рік, 1990-й, 1991-й. Тоді теж відбувалися по всій Україні і в столиці мітинги масові, демонстрації. Не було такого стояння, все динамічніше було. Але таких репресивних заходів навіть комуністична влада не застосовувала щодо громадян. |
|||||
— Володимир Василенко, 31 січня 2014[10] |
Я побачив фотографію козака, якого роздягли на морозі і знущалися над ним і фотографувались. Це є символ України. Він роздягнений, голий, на морозі і високо підняв голову… Оце є Україна. Він голий, на морозі, а голову підняв! Не схилив — оце є український народ, і всі супротивники нехай бачать і пам'ятають — народ незламний. Якщо народ духом не переможений, то зброєю його ніколи не переможеш. Ми духом сильні, але ми хочемо миру і хочемо злагоди. |
|||||
— Філарет, предстоятель Української православної церкви Київського патріархату, інтерв'ю 5 каналу, 25 січня 2014[11][12] |
Я вам кажу абсолютно чесно: ні президент, ні прем'єр-міністр не знали про проведення цієї операції.[13] — про розгін Євромайдану |
|||||
Я вам говорю абсолютно откровенно: ни президент, ни премьер-министр не знали о проведении этой операции. | |||||
— Микола Азаров, прем'єр-міністр України, 3 грудня 2013 |
Я сиджу, плачу, покриваюся мурашками, міняю корвалол і валідол, і в мене розривається серце. Якби я була молодшою, то, без сумніву, була би там. Що можна тут вдіяти, коли люди так зациклені на владі та на своїх неймовірних багатствах, і вони це не віддають? Вони інші люди, мабуть, і по-іншому все сприймають. У цій страшній і важкій історії мене обурює, що люди з боку Антимайдану спокійно говорять про кров, смерті й у них не спиняється серце за кожного вбитого. Я не можу зрозуміти цього! Ну гаразд, якби це говорив якийсь маніяк збочений, який отримує задоволення від смерті, а це ж наче люди. Гинуть люди, руйнуються материнські серця, а вони спокійно про це говорять. Вони не каються, не хрестяться, ні око, ні війка в них не затремтить, ні рот не виразить хоча б якусь гримасу скорботи. Вони думають, що винищують не людей, а якихось тварин. Я навіть мураху не можу вбити! …Як можна довести людей до стану, коли вони вбивають одне одного, а в тих, від кого все залежить, не тіпнеться нічого на обличчі?! Що вони роблять?! Хто вони?! Кати Освенціма?! |
|||||
— Ада Роговцева, акторка, 18 лютого 2014[14] |
Якщо порівнювати з Майданом 2004-го року, тоді на медиків ніхто не нападав і їх не бив. Але під час останніх подій ситуація була зовсім іншою. Достатньо згадати розгром медичного пункту на Грушевського, пізніше було спалено Будинок профспілок, де знаходився великий склад медикаментів і медичного інструментарію – апаратів штучної вентиляції, дефібрилятори і т. ін. Очевидно, що влада грубо порушувала Міжнародну конвенцію, яка передбачає захист прав поранених, медиків та цивільного населення. Цю конвенцію було прийнято світовим співтовариством в Женеві у 1949-му році, а Україна її ратифікувала в 1954-му році. |
|||||
— Микола Поліщук, український нейрохірург, який надавав медичну допомогу постраждалим на Майдані 18-20 лютого; інтерв'ю для «Главкома», 28 лютого 2014[15] |
Я аплодую тим, хто вийшов за європейську інтеграцію. |
|||||
— Віктор Янукович, 26 листопада 2013[16] |
…в Європу треба входити впевненим твердим кроком, а не вриватись на революційному коні. |
|||||
…в Европу надо входить уверенным твердым шагом, а не вламываться на революционном коне.[17] | |||||
— Андрій Шишацький, голова Донецької облдержадміністрації, 1 грудня 2013 |
Як бути в ситуації, коли в квартирі одного кожен день пиятика, гулянка, а сусіди хочуть спати?.. — про причини розгону Євромайдану |
|||||
Как быть в ситуации, когда в квартире одного каждый день пьянка, гулянка, а соседи хотят спать?..[18] | |||||
— Михайло Чечетов, 30 листопада 2013 |
Мене, до речі, також кликали виступати на майдані. Але я сказав, що не збираюся співати перед бандитами. А ось у Крим, у Севастополь із задоволенням поїду. |
|||||
Меня, кстати, тоже звали выступать на майдане. Но я сказал, что не собираюсь петь перед бандитами. А вот в Крым, в Севастополь с удовольствием поеду.[19] | |||||
— Йосип Кобзон, інтерв'ю 12 березня 2014 |
Молюсь, чтобы Господь послал в сердца людей страх и чтобы Бог послал им болезнь в дом и на улице, страх на улице и страх в доме, чтобы они сожрали друг друга, пусть гад сожрет гада — я жалеть о них не буду. | |||||
— Андрій Ткачов |
Україна як Ватикан: якщо над Майданом з'являється чорний дим — треба чекати на зміну Папи.[21] |
|||||
Украина как Ватикан: если над Майданом появляется черный дым — надо ждать смены Папы. | |||||
— Михайло Задорнов |
Майдан – це була справедлива акція проти тупого уряду Януковича, і я б усіма руками був із Майданом. І так само справедливо це могло закінчитись, якби підписані документи були виконані. У вересні Януковича вже не було б, а була б легітимна обрана народом влада. А в результаті стався воєнний переворот. Якщо умови не виконуються, я ставлю під сумнів гідність та честь. |
|||||
Майдан – это была справедливая акция против тупого правительства Януковича, и я всеми руками был бы с Майданом. И так же справедливо это могло закончиться, если бы подписанные документы были выполнены. В сентябре Януковича бы уже не было, а была бы легитимная избранная народом власть. А в результате произошел военный переворот. Если условия не выполняются, я ставлю под сомнение достоинство и честь.[22] | |||||
— Микита Михалков |
Міжнародна оптика
[ред.]…Ми дивимося на вас з повагою та захопленням. Ви справжні молодці, бо своїм прикладом показали, що за допомогою мужності, героїзму, солідарності і народного єднання можна не тільки змагатися за свої громадянські права і свободи, але й дати реальну відсіч політичному, державному та поліцейському безмежжю. Ви - супергерої! Ура! |
|||||
…Мы глядзім на вас з павагай і захапленнем. Вы сапраўдныя малайцы, бо сваім прыкладам паказалі, што з дапамогай мужнасці, гераізму, салідарнасці і народнага яднання можна не толькі змагацца за свае грамадзянскія правы і свабоды, але і даць рэальны адпор палітычнаму, дзяржаўнаму і паліцэйскаму бязмежжу. Вы - супергероі! Ура![23] | |||||
— Сергій Міхалок, вокаліст гурту «Ляпис Трубецкой» під час виступу на Євромайдані 7 грудня 2013 |
Путінська Росія була уособленням такої мафіозної держави. Зближення з нею замість Європи символізувало крок у світ, у якому реальна влада належить непідзвітній еліті. Звідси думка про те, що сутністю Євромайдану був захист невід'ємної гідності пересічності громадян.[24] |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Примітки
[ред.]- ↑ «Вікторе Федоровичу, досить робити вигляд, що нічого не відбувається» - Луценко
- ↑ Ігор Панасов. ONUKA: «Чорнобиль був потрібен, аби розпався СРСР» // Cultprostir, 07.04.2016.
- ↑ а б Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 412
- ↑ Подолати минуле: глобальна історія України, 2021, с. 426
- ↑ Лягли спати в Україні – прокинулися в Білорусі...
- ↑ Архимандрит Кирил. Про Євромайдан
- ↑ ЛУЦЕНКО: ЦЕ ВЖЕ РЕВОЛЮЦІЯ
- ↑ «Нинішня опозиція – це не те, з чим я хочу йти в майбутнє» - Мирослав Маринович (журнал «Країна» №205 за 16.01.2014)
- ↑ Андрій Садовий назвав нелюдами тих, хто побив хлопців і дівчат на столичному Євромайдані. ТСН, 30 листопада 2013
- ↑ Володимир Василенко: «Те, що зараз відбулося, я розцінюю як третю українську революцію новітнього часу» (інтерв'ю на «Радіо Ера», 31.01.2014)
- ↑ Час. Підсумки дня: Патріарх Філарет на 5 каналі - 25.01.14
- ↑ Патріарх Філарет: Євромайданівець, якого не зламали беркутівці, – сучасний символ України
- ↑ Цитата дня (03/12/2013). Архів оригіналу за 2016-03-14. Процитовано 2016-03-14.
- ↑ Роговцева: Безжалостные палачи Освенцима довели людей до убийства друг друга (рос.)
- ↑ Микола Поліщук: Ніхто не кричав, не просив допомоги. Просто стогнали…
- ↑ Віктор Янукович: «Я аплодую тим, хто вийшов на Майдан за європейську інтеграцію»
- ↑ Обращение председателя облгосадминистрации Андрея ШИШАЦКOГО к жителям Донецкой области
- ↑ "Регионал" Чечетов о разгоне Евромайдана: Виноваты те, кто не давал установить елку, каток
- ↑ Иосиф Кобзон - «КП»: Лозунг «С кем вы, мастера культуры?» сегодня снова актуален! (kp.ru)
- ↑ Корреспондент. ЦИТАТА ДНЯ. 5 ЛЮТОГО 2014
- ↑ Умер Михаилов Задорнов: едкие высказывания сатирика об Украине
- ↑ Никита Михалков: "Не надо уподобляться собаке, которая на Вас лает" 21.10.2014 | ВЕСТИ
- ↑ Сяргей Міхалок - Еўрамайдану: Вы — супергероі! (Відэа)
- ↑ Ф.Фукуяма. Ідентичність, 2022, с. 53
Джерела
[ред.]- Френсіс Фукуяма. Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості. — Київ: Наш Формат, 2022. — 192 с. — ISBN 978-617-7863-82-2
- Ярослав Грицак. Подолати минуле: глобальна історія України. — Київ: Портал, 2021. — 432 с. — ISBN 978-617-7925-09-4