Комунізм

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
ВікіпедіЯ
Дивіться у Вікіпедії:
Marx Engels Lenin.svg

Комунізм (від лат. communis — «спільний», «загальний») — політична ідеологія, що ґрунтується на ідеї спільного майна, загальної рівності у безкласовому суспільстві, де відсутня експлуатація людини людиною та панує рівність усіх людей у комуні.

Цитати[ред.]

  •  

Комунізм — політичне вчення про рівність станів, спільність володінь, і про права кожного на чуже майно. — Тлумачний словник В. Даля (1881)

 

 

Комунизмъ, политическое ученіе о равенствѣ состояній, общности владѣній, и о правахъ каждаго на чужое имущество.[1]

  •  

Комунізм — вчення, що відкидає приватну власність в ім'я людського блага. Усе зло в суспільних і державних відносинах виникає через нерівномірний розподіл блага. Щоб усунути це зло, комунізм радить зберегти права власності лише за державою, а не за приватними особами. — Філософський словник Брокгауза і Єфрона (1911)

 

 

Коммунизм — учение, отвергающее частную собственность во имя людского блага. Всё зло в общественных и государственных отношениях проистекает из неравномерного распределения блага. Чтобы устранить это зло, коммунизм советует сохранить права собственности лишь за государством, а не за частными лицами.[2]

  •  

Комунізм проповідує примусові відносини майна, заперечуючи всі види приватної власності. Поширюючи принцип колективізму, тобто спільності, не тільки на виробництво й розподіл, але й на саме користування зроблених продуктів, або на їхнє споживання, і підкоряючи все це суспільному контролю, комунізм тим самим знищує індивідуальну волю навіть у дріб'язках повсякденного життя.<…> Проповідувані комунізмом відносини майна веде до повалення всякого правосуддя і до повного руйнування добробуту й порядку сімейного й суспільного. — Настільна книга для священно-церковно-служителів (1913)

 

 

Коммунизм проповедует принудительное обобщение имуществ, отрицая все виды частной собственности. Распространяя принцип коллективизма, то есть общности, не только на производство и распределение, но и на самое пользование произведёнными продуктами, или на их потребление, и подчиняя всё это общественному контролю, коммунизм тем самым уничтожает индивидуальную свободу даже в мелочах обыденной жизни. <…> Проповедуемое коммунизмом общение имуществ ведёт к ниспровержению всякого правосудия и к совершенному разрушению благосостояния и порядка семейного и общественного.[3]

  •  

Комунізм є вищим щаблем розвитку соціалізму, коли люди працюють зі свідомості необхідності працювати на загальну користь.

 

 

Коммунизм есть высшая ступень развития социализма, когда люди работают из сознания необходимости работать на общую пользу.[4]

  Володимир Ленін (1919)
  •  

Тоталітарна система правління, в якій єдина авторитарна політична партія контролює засоби виробництва, що знаходяться у державній власності. — Словник Merriam-Webster, 2009 (одне із значень)

 

 

A totalitarian system of government in which a single authoritarian party controls state-owned means of production.[5]

  •  

Комунізм — це суспільно-економічна формація, особливості якої визначаються суспільною власністю на засоби виробництва, що відповідає високорозвиненим суспільним продуктивним силам; вища фаза комуністичної формації (повний комунізм), кінцева мета комуністичного руху. — Філософський словник. під ред. І. Т. Фролова (1987)

 

 

Коммунизм есть «общественно-экономическая формация, особенности которой определяются общественной собственностью на средства производства, соответствующей высокоразвитым общественным производительным силам; высшая фаза коммунистической формации (полный коммунизм), конечная цель коммунистического движения.[6]

  •  

Революційна ідеологія робітничого класу, що проголошує програму повного знищення приватної власності, повалення капіталізму, створення безкласового суспільства. Також тоталітарний устрій, що спирається на терор комуністичної партії, а в господарстві — на центральне планування і ліквідацію приватної власності. — Словник «Historia» (Польща, 2009)

 

 

Rewolucyjna ideologia klasy robotniczej głosząca program całkowitego zniesienia prywatnej własności, obalenia kapitalizmu, zbudowania społeczeństwa bezklasowego. Także ustrój totalitarny oparty na terrorze partii komunistycznej, a w gospodarce kierujący się centralnym planowaniem i likwidacją własności prywatnej.[7]

  •  

Мій народ сьогодні нікого не звинувачує. Ми не звинувачуємо будь-яку державу, ми звинувачуємо комуністичний режим, якого, на щастя, сьогодні вже немає. Все, що робила тоді Комуністична партія, було направлено на знищення нашої нації.[8]

 

  Віктор Ющенко (19.11.2008)
  •  

Експорт революції — це імпорт усього іншого.[9]

 

  Геннадій Малкін
  •  

У Росії і в Дартмурській в'язниці нема безробіття, і з тієї самої причини.

 

  — Філіп Сноуден, англійський подітик-лейборист (1932)[10]
  •  

Класовий ворог, це в нас на кожному заводі й у кожній установі ніби штатна посада, яку хтось та повинен займати.

 

  Валер'ян Підмогильний, «З життя будинку»[11]
  •  

Повстаньте, гнані і голодні
Робітники усіх країв!
Як у вулкановій безодні,
В серцях у нас клекоче гнів!
Ми всіх катів зітрем на порох…
Повстань же, військо трударiв!
Все нам забрав наш лютий ворог,
Щоб все вернути час наспів. — «Інтернаціонал», переклад Миколи Вороного[12]

 

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]

  1. Толковый словарь живаго великорускаго языка Владиміра Даля. — Второе изданіе. СПб, 1881, Том II, стр. 149, статья «Комуникація».
  2. Брокгауз-Ефрон. Философский словарь логики, психологии, этики, эстетики и истории философии под редакциею Э. Л. Радлова. С.-Петербург, 1911, стр. 131.
  3. С. В. Булгаков. Настольная книга для священно-церковно-служителей. Киев, 1913, стр. 1690.
  4. В.И. Ленин. Речь на I съезде земледельческих коммун (ПСС, т. 39, стр. 380.)
  5. communism Словник Merriam-Webster Online Dictionary(англ.).
  6. Философский словарь. под ред. И. Т. Фролова, М.: Издательство политической литературы, 1987, стр. 206.
  7. "komunizm"// Justyna Piekarczyk Gałkowska, Piotr Czerwiński. Słownik "Historia"
  8. Ющенко «крок за кроком завжди буде стукати в кожні двері» (УНІАН)
  9. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — Москва: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. — С. 695
  10. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 45-47
  11. Підмогильний, Валер'ян. Місто / Передм. та навч.-метод. матеріали О. Лещенко. — К.: Школа, 2008. — С. 6
  12. internationale