Перейти до вмісту

Роздобудько Ірен Віталіївна

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Цитати Ірен Роздобудько)
Роздобудько Ірен Віталіївна
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Іре́н Роздобу́дько (нар. 1962) — українська журналістка, письменниця, поетеса.

Цитати

[ред.]
  • Ти говориш до мене краще, коли тебе немає. Люди взагалі говорять один до одного краще, коли мовчать.[1]
  • Усе в нас — розумніше за голову.[1]
  • Державна мова має буде одна — українська, бо ми живемо в державі, яка називається Україна. Водночас я проти агресивної українізації, має бути вибір у побутовому спілкуванні.[2]
  • Не можна ділити Україну на «східняків» і «західняків», «донецьких» і «бандерівців». Ми є єдиними, хоч деякі ментальні відмінності я відчуваю. За них страшенно люблю Західну Україну, Львів.[2]
  • Якщо твір цікавий, якщо він не плаский і відповідає на твої запитання, чимось дивує, узагальнює якісь важливі для всіх речі — навіть та людина, якій важко читати українською, прочитає його. Це я випробувала на багатьох людях, які умовляли мене писати російською, а потім зі здивуванням казали, що «читається легко».[3]
  • Я взагалі вважаю, що питання мови так гостро піднімається завжди для того, щоб відволікти увагу від чогось важливішого.У прифронтових містах є такі патріоти, що дай Боже нам такими бути.[4].
  • Там різні люди, але те, що в багатьох містечках люди просто виходили і не пускали банди, – про це ми не знаємо, про це не говорять, говорять про жахіття, про цю гопоту, яка вже скоро зникне, я в цьому впевнена, але дуже мало кажуть про патріотизм тих людей (про мешканців Донбасу).[4].
  • У нас зовсім не зайнята ніша біографічних книг про видатних українців. Серед українців є приголомшливі особистості, про яких знає світ, а ми не знаємо.[4].
  • Натхнення – це відмовка для лінивих, можна сказати – «у мене немає натхнення» – і не робити нічого, тому для мене немає поняття натхнення, мене надихає все. Але, якщо серйозно, то це музика, яка викреслює з життя всі телевізійні новини, політику та інше, що захаращує голову. Тому що музика вічна, політика – річ тимчасова.[4].
  • Так, почни з себе, а політики підтягнуться, зараз дуже багато що залежить від громади. У мене єдиний критерій – це мій особистий фейс-контроль, а у мене він рентгенівський, я все бачу по очах, по руках і йде аналіз.[4].

Цитати з творів

[ред.]

«Зів'ялі квіти викидають» (2006)

[ред.]
  •  

Зів’ялі квіти – це те, що не можна тримати ані вдома, ані в душі! їх треба безжально викидати, навіть якщо вони гарні й ще мають вигляд справжніх, свіжих.[5]

  •  

У житті взагалі не буває випадковостей. Це ми їх вигадуємо, коли не можемо пояснити незбагненних речей.[5]

  •  

Жінка не може бути щасливою, якщо вона не любить. Але жінка, яку не кохають – це нуль і більше нічого. Молода вона чи стара – вона повинна відчувати любов. Жінка, яку не люблять, пропаща жінка. Вона може спокійно померти.[5]

  •  

Голова – ворог кохання. Ми занадто багато думаємо, аналізуємо. А звірі знаходять одне одного за запахом.[5]

  •  

Мишоловка відкривається тільки один раз.[5]

  •  

Я вже давно затямила: виживати набагато складніше, ніж жити.[5]

  •  

Ми не знаємо, що нас чекає в майбутньому і тому тримаємося за минуле, вважаючи, що воно було найкращим, адже все в ньому вже є прочитаним і зрозумілим.[5]

  •  

Я завжди звикла бути чесною тільки з однією людиною у світі – сама з собою.[5]

  •  

В кожного своя міра страждань, свій поріг болю. І не треба перебільшувати, проектувати![5]

  •  

Життя, зрештою, зводиться до деталей.[5]

  •  

Стояти на роздоріжжі, на перехресті вітрів хоча б раз у житті доводиться кожному. Але піти НОВОЮ дорогою – доля обраних[5]

  •  

Так буває. Незначні, на перший погляд, епізоди раптом вириваються з контексту життя, ніби їх висвітлює ліхтарик, набувають набагато більшого значення, ніж будь-яка важлива подія чи урочистість.[5]

  •  

Поганих жінок на світі не існує – такими їх роблять чоловіки, позбавляючи найважливішого – віри в любов, у порядність, відданість.[5]

  •  

Не можна вимагати від іншої людини жити за тими канонами, за якими сам не живеш! Не можна встановлювати їх для іншого. Так не буває.[5]

  •  

Життя дуже коротке. А ще – воно досить просте, незважаючи на всю поверхову складність. Ми самі його ускладнюємо.[5]

  •  

Печальні молоді жінки нікому не потрібні. Tpeбa посміхатися![5]

  •  

Старе кохання – яке старе воно... Достатньо одного ковтка, щоб захмеліти.[5]

  •  

Зараз нікому нікого не шкода. До цього приходиш через втрати.[5]

  •  

Невже життя насправді – прекрасне, якщо перестаєш боятися його?[5]

  •  

Життя таке, яким ми його робимо. Воно дає нам різні випробування, і що незначніша людина, то менше цих випробувань[5]

«Якби» (2012)

[ред.]
  •  

Буває, люди ніколи не знаходять одне одного лише через те, що хтось із них вийшов з будинку на десять хвилин раніше...[6]

  •  

Свята правда: щоб уникнути драми - зроби з неї комедію. І - доведи до абсурду![6]

  •  

Завжди важче відповісти на питання «чому», ніж на – «як»… «Як» - це лише така чи інакша дія, вчинок. А от на запитання «чому» можна шукати відповідь все життя.[6]

  •  

Фото – це мить солодкого обману на майбутнє…[6]

  •  

Коли блазні вдаюсь із себе розумників, а розумники блазнів кому нести істину?[6]

  •  

Моя душа давно вже вкрилась товстелезним панциром і розучилась плакати.[6]

  •  

Я не люблю спати! Мені здається,що це суцільне марнування часу...[6]

  •  

Живи в собі - і тоді ніколи не відчуєш тісняви.[6]

  •  

Справжнє життя - те, котре будуєш у собі в суцільній тиші.[6]

  •  

Коли людина захоче, то сама витягне себе з будь-якої прірви. А якщо є певна мета - то взагалі гори переверне.[6]

  •  

Люди не можуть і не вміють мовчати їм здається, що тоді вони втратять свою людську сутність, яка полягає в тому, щоб говорити.[6]

  •  

Людям, хоч як це дивно, завжди відомо більше, ніж їм належить знати, а в плітках і чутках часом міститься більше практичної мудрості і розумних висновків, ніж можуть зробити двоє, що заплуталися у своїх стосунках.[6]

  •  

Людина не може жити з дірою в серці - рано чи пізно це закінчується дірою в голові.[6]

  •  

Дітям не дано знати, якими людьми є їхні батьки і які вони насправді. Для них вони просто батьки - люди, яким віриш, яким підкоряєшся, яких любиш - без жодних пояснень.[6]

  •  

Дбати про когось, бути хоч трошки потрібним - це теж ознака старості.[6]

«Тут і тепер» (2016)

[ред.]
  •  

Все треба сприймати з гумором! Все минається. І все поновлюється.[7]

  •  

Світ – маленька кулька, яка вміщується в долоні, а мрія – комета, яку ніколи не вхопиш за хвіст.[7]

  •  

Свобода дій мусить бути ідеальною, без усіляких зовнішніх поштовхів.[7]

  •  

Самотність на людях вона переносила краще, ніж копирсання у собі в чотирьох стінах.[7]

  •  

За тим, про що і як розмовляє людина, можна визначити, які книжки вона прочитала за життя.[7]

  •  

Америка вміє визнавати свої провини. І навіть переходить в цьому межу. Адже відбувається, як в тому анекдоті: людям дають рибу замість того, аби запропонувати вудку.[7]

  •  

Для жінки це важливо: піти переможеною в очах того, кого любиш. Жінки благородніші за чоловіків.[7]

  •  

Страждаючи, ти краще розумієш сенс всього – любові і здоров'я, розуму і безглуздя, миру і війни.[7]

  •  

Життя – складне. Проста лише смерть: була людина і немає.[7]

  •  

Якщо любов минає – це провина обох.[7]

  •  

Простота і наївність частіше заводять туди, куди не дійдуть нахабство і натиск.[7]

  •  

На кожну щасливу подію є свій спогад про зло. Аби не розслаблятися. І вже ніколи не потрапити до пастки.[7]

Примітки

[ред.]
  1. а б Афоризми відомих українців. — Х.: Фоліо, 2009. — С. 175
  2. а б Дві України в одній сім'ї, Україна Молода.
  3. «Ірен Роздобудько: Я терпіти не можу прибіднятися», Україна молода, номер 130 за 19.07.2005
  4. а б в г д Ірен Роздобудько, письменниця.У прифронтових містах є такі патріоти, що дай Боже нам такими бути»Укрінформ
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Цитати з книги Зів'ялі квіти викидають
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с Цитати з книги «Якби»
  7. а б в г д е ж и к л м н Цитати з книги «Тут і тепер»