День святого Миколая

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Свято Миколая)
Святий Миколай кладе подарунок під подушку дитині (поштова марка України, 2002)
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня.

Цитати[ред.]

  •  

Припускають, що культ святого Миколая виник у Києві завдяки Володимиру Хрестителю. За переказом, князь привіз до столиці перший образ Чудотворця із Херсонеса, де прийняв хрещення. Під час закладення Десятинної церкви Володимир велів збудувати у храмі окремий приділ, присвячений Миколаю, і в ньому поставив херсонеську ікону.
Культ святого Миколая ішов в Україну з Візантії різними каналами — через перекази й легенди, рукописні книги, мандрівні фольклорні сюжети. Уже в ХІ столітті в Україні-Русі відзначали свята Миколая — зимове, 6 грудня (19 грудня) та весняне, 9 травня (22 травня). Зимове — на честь Миколаєвого «народження для вічності», а весняне — в пам’ять про перенесення його мощей із Лікії до італійського міста Барі[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022)

  — Ярослава Музиченко
  •  

Українці вважають, що святий Миколай — то найскорший помічник у біді. Він допомагає тим, кому загрожує небезпека, кого скривдили, із ким несправедливо обійшлися.
Одна з найпоширеніших мандрівних оповідей присвячена чудесному вгамуванню морської бурі. Отож до нього у молитвах звертаються мандрівники і моряки. На багатьох іконах представлено сюжет — корабель із людьми та святим Миколаєм розгойдують серед хвиль чорти. Але марно[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022)

  — Ярослава Музиченко
  •  

Дуже шанували Миколая запорозькі козаки. Вони вважали його покровителем у своїх морських походах, він допомагав рятувати бранців із неволі.
Чумаки-мандрівники брали з собою в нелегку дорогу образочки Миколая Чудотворця. Нерідко їх малювали на сухій рибі-камбалі. Кілька років тому стародавню чумацьку техніку ікони на сушеній рибині відновили у Херсоні краєзнавець Андрій Лопушинський та художниця Оксана Оснач[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022)

  — Ярослава Музиченко
  •  

Найдавніші збережені українські ікони Миколая датуються XV століттям. Тоді святого зображували із коротким волоссям, без головного убору, у фелоні[2], з омофором[3]. Згодом додалися митра[4] і панагія[5]. На старіших іконах ризи Миколая покриті хрестами, властивими шатам архієпископа[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022)

  — Ярослава Музиченко
  •  

Чому з Миколаєм ходять чорт і ангел? Прикметно, що ці персонажі властиві для традицій територій, які раніше входили до складу Римської імперії, або країн, на які імперія мала культурний вплив. А через них — і на Україну як частину загальноєвропейського культурного простору.
Ангел, звісно ж, допомагає Миколаю, а чорт — перешкоджає, лякає непослухів, періщить їх різками, погрожує занести у темний ліс. На думку етнологів та антропологів, на ангела й чорта розділився дохристиянський різдвяний персонаж, який поєднував обдарування і покарання, після світоглядних змін, пов’язаних із прийняттям нової релігії[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022)

  — Ярослава Музиченко
  •  

Свято Миколая після періоду радянської заборони знову стало звичним в Україні. Згідно з опитуваннями соціологічної групи «Рейтинг», станом на 2019 рік до Мороза прихильні 22% українців, а до Святого Миколая — майже 40%. Втім українські традиції й досі часом зазнають впливу від решток «вшанування» Діда Мороза або ж відгомону «індустрії» Санта Клауса[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022)

  — Ярослава Музиченко

З дитячих віршиків[ред.]

  •  

Святий отче, Миколай,
 Мою хату не минай!
 Подаруй мені потіху
 І торбину, повну сміху,
 І здоров’я для родини,
 Красну долю для Вкраїни[6].

  Віра Багірова
  •  

Він ходить від хати до хати,
 Питається мами і тата:
 Чи є у вас чемна дитина,
 Дівчатко мале чи хлопчина[6]?

  Софія Майданська
  •  

Для кожного має в торбинці
 Найкращі у світі гостинці.
 А хто без кінця бешкетує,
 Тим лиш різки дарує[6].

  Софія Майданська
  •  

Через поле, через гай
 Йде до діток Миколай.

 У білесенькій торбинці
 Він усім несе гостинці[6]. — «Йде до діток Миколай»

  Марія Пономаренко
  •  

Від Святого Миколая
 Я даруночка чекаю,
 Не стулю всю нічку очі,
 Бо який він знати хочу[6].

  Микола Цибенко
  •  

Святий Миколаю
 Святий Миколаю,
 Прийди до нас з раю,
 Принеси нам дари
 Кожному до пари[6].

  Марійка Підгірянка

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е Звідки прийшов Святий Миколай
  2. верхній богослужбовий одяг без рукавів
  3. Частина убрання сановної духовної особи, що накидається на плечі
  4. богослужбовий головний убір єпископа та ієреїв
  5. невеликий образ Богоматері, найчастіше округлої форми, який носять архієреї на грудях
  6. а б в г д е Дитячі вірші до Миколая