Перейти до вмісту

Колядки

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Марка з серії «Народний одяг України» 2001. Київщина. Різдвяні свята
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Коля́дки — величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу свят, переважно у слов'янських народів.

Цитати

[ред.]
  •  

Колядки зазвичай співають взимку на Різдвяні свята. Проте етнографам вдалося зафіксувати звичай, коли селяни виконували колядки наприкінці літа під час жнив. Зокрема така традиція була поширена в південно-західних етнічних регіонах України та на Середньому Подніпров’ї.
У перший день жнив, зав’язавши першого снопа, хутко сідали на нього й починали колядувати. Найчастіше виконували «Бог предвічний», «Нова радість стала», «Дивная новина», «Добрий вечір тобі, пане господарю». Цікаво, що в кожному селі віддавали перевагу одній із колядок. Наші предки вірили, що колядування під час жнив допоможе родині забезпечити урожай і здоров’я на наступний рік[1]. — Зі статті «"Нова радість стала" і "Добрий вечір тобі, пане господарю": 5 фактів про найпопулярніші колядки» (2022)

  — Дарія Денис
  •  

Один із мотивів українських колядок — дівчина стоїть під яблунею, до неї приходять батько, мати, брат і сестра та просять «звергнути» їм яблучко. Дівчина примовляє, що держить його для милого, і насамкінець віддає його своєму хлопцеві[2]. — Зі статті «Яким було різдво перед Різдвом» (2023)

  — Ярослава Музиченко
  •  

Перед йому очима стає рідне село, й перелітають рідні картини. Сніг, мороз, аж скрипить під ногами, дорога сверкає проти місяця; скрізь на селі у вікнах видно світло. Дорогою йде купка людей, ось вони підходять до одної хати і ... в холодному повітрю залунала колядка...
— О, колядки! — спогадує хлопець. Завжди вони робили на нього особливе вражіння — ті величні мелодії, від котрих так і віє давньою давниною, либонь ще тою, як співалися ще прославлені пісні в честь Ладові, сонцеві ясному[3]!.. — Різдво під Хрестом полудневім (образок)

  Михайло Косач
  •  

Супроти тої давньої народньої коляди, що походила з дохристіянської доби і стала складовою частиною побуту православного світу виступила нова церковна коляда, витворена церковниками XVII і XVIII вв., коли унія привела з собою чимало перемін в обряді і побуті. Боротьба між обома родами коляд, між давніми і новими скінчилася прийняттям дрібних мотивів з церковного стиха, як; «Господь кличе господара на пораду, оре його ниву, а Богородиця їсти носить, або пере ризи біля криниці, а святі для господаря служать службу»[4]. — «Таїнство Різдва Христового»//Газета «Діло», 7 січня 1939 року

  Василь Пачовський
  •  

Теми розведені в колядках і щедрівках звернули увагу всіх дослідників своєю оригінальністю, бо вони єдині у свому роді у слявянському і світовому фолькльорі. Найстарші мотиви сягають ще індійської прабатьківщини про світове дерево і три птахи, символи святої Трійці, що творить небо і землю та виносять з моря пожитки потрібні для життя. Вони збереглися в горах на консервативній Лемківщииі. Тих трьох птахів заступають пізніше брати товариші: сонце, місяць і дощик, а їх згодом заступають св. Микола, Юрій та Петро або сам Господь[4]. — «Таїнство Різдва Христового»//Газета «Діло», 7 січня 1939 року

  — Василь Пачовський
  •  

У радянські часи колядки були приурочені до новорічних свят, а не до Різдва. Аби викоренити різдвяні звичаї, забороняли колядувати, а порушників відстежували. Однак колядку «Добрий вечір тобі, пане господарю» в СРСР можна було почути навіть у художніх фільмах. Щоправда, переписану на радянський лад. У 1950-х роках слова пісні «Син Божий народився» замінили на «Рік новий народився»[1]. — Зі статті «"Нова радість стала" і "Добрий вечір тобі, пане господарю": 5 фактів про найпопулярніші колядки» (2022)

  — Дарія Денис

Див. також

[ред.]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]
  • Михайло Косач (Михайло Обачний). Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум / Упоряд. Мірошниченко Л. — Київ: Видавничий дім «Комора», 2015. — 2017 с. — ISBN 978-617-7286-26-3