День святого Миколая
День святого Миколая (також Свято святого Миколая, у народі — День Миколи, Зимовий Миколай) — це день святкування та вшанування пам'яті святого Миколая у католиків та православних. Ті церкви, які дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня за новим стилем (у 20-21 століттях), а ті, що дотримуються григоріанського календаря — 6 грудня.
Цитати
[ред.]Припускають, що культ святого Миколая виник у Києві завдяки Володимиру Хрестителю. За переказом, князь привіз до столиці перший образ Чудотворця із Херсонеса, де прийняв хрещення. Під час закладення Десятинної церкви Володимир велів збудувати у храмі окремий приділ, присвячений Миколаю, і в ньому поставив херсонеську ікону. |
|||||
— Ярослава Музиченко |
Українці вважають, що святий Миколай — то найскорший помічник у біді. Він допомагає тим, кому загрожує небезпека, кого скривдили, із ким несправедливо обійшлися. |
|||||
— Ярослава Музиченко |
Дуже шанували Миколая запорозькі козаки. Вони вважали його покровителем у своїх морських походах, він допомагав рятувати бранців із неволі. |
|||||
— Ярослава Музиченко |
Найдавніші збережені українські ікони Миколая датуються XV століттям. Тоді святого зображували із коротким волоссям, без головного убору, у фелоні[2], з омофором[3]. Згодом додалися митра[4] і панагія[5]. На старіших іконах ризи Миколая покриті хрестами, властивими шатам архієпископа[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022) |
|||||
— Ярослава Музиченко |
Чому з Миколаєм ходять чорт і ангел? Прикметно, що ці персонажі властиві для традицій територій, які раніше входили до складу Римської імперії, або країн, на які імперія мала культурний вплив. А через них — і на Україну як частину загальноєвропейського культурного простору. |
|||||
— Ярослава Музиченко |
Свято Миколая після періоду радянської заборони знову стало звичним в Україні. Згідно з опитуваннями соціологічної групи «Рейтинг», станом на 2019 рік до Мороза прихильні 22% українців, а до Святого Миколая — майже 40%. Втім українські традиції й досі часом зазнають впливу від решток «вшанування» Діда Мороза або ж відгомону «індустрії» Санта Клауса[1]. — Зі статті «Звідки прийшов Святий Миколай» (2022) |
|||||
— Ярослава Музиченко |
З дитячих віршиків
[ред.]— Віра Багірова |
Він ходить від хати до хати, |
|||||
— Софія Майданська |
Для кожного має в торбинці |
|||||
— Софія Майданська |
Через поле, через гай |
|||||
— Марія Пономаренко |
Від Святого Миколая |
|||||
— Микола Цибенко |
Святий Миколаю |
|||||
— Марійка Підгірянка |
Примітки
[ред.]- ↑ а б в г д е Звідки прийшов Святий Миколай
- ↑ верхній богослужбовий одяг без рукавів
- ↑ Частина убрання сановної духовної особи, що накидається на плечі
- ↑ богослужбовий головний убір єпископа та ієреїв
- ↑ невеликий образ Богоматері, найчастіше округлої форми, який носять архієреї на грудях
- ↑ а б в г д е Дитячі вірші до Миколая