Щедрик (Леонтович)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ukranian National Choir - "Shchedryk"; "Koza".png
Вікіпедія
Вікіпедія

«Ще́дрик» — усесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку XX століття. Після гастролей хору Олександра Кошиця в країнах Європи у 1919 році (Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія) та в США у 1922 році, «Ще́дрик» став знаним не тільки в Україні, але й у всьому світі. Після того як у 1936 році популярний американський композитор українського походження w:Петро Вільговський написав низку англійських текстів до композиції «Щедрик», його англомовна версія відома як «Дзвінка колядка, Колядка дзвонів» (w:Carol of the Bells), що стала однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі. В наші часи «Щедрик» можна почути в усіх куточках світу англійською, німецькою, іспанською, японською, тощо.

Цитати[ред.]

  •  

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
[...]
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка[1].

Про «Щедрик»[ред.]

  •  

«Багато пісень були виконані на біс. Серед найбільш оригінальних і красивих можна назвати “Щедрик” і “Ой там за горою” — обидві створені Леонтовичем». Це відгук лондонського видання The Daily News and Leader за 4 лютого 1920 року. «Публіка зазначила, що найбільше їй сподобались аранжування Леонтовича, котрі часто викликали на біс», — писали в барселонському часописі Das Noticias за лютий 1921 року[1]. — Зі статті «"Щедрик". Відома пісня з невідомою історією» (2022)

  — Тіна Пересунько
  •  

Її автентична назва — «Щедрик». А музику на основі прадавньої української мелодії написав талановитий український композитор Микола Леонтович. Перш ніж стати символом Різдва, мелодія була хітом української дипломатії в Європі й навіть інструментом української боротьби за незалежність від Росії. 1919 року пісня уперше прозвучала у Празі, а 1922 року — в Нью-Йорку. І лише в 1936 році з’явилася на світ її англомовна версія — Carol of the Bells[1]. — Зі статті «"Щедрик". Відома пісня з невідомою історією» (2022)

  — Тіна Пересунько
  •  

Тривалий час пісня побутувала в українському фольклорі, поки на зламі XX ст. її не почув талановитий український композитор Микола Леонтович (1877–1921). На основі простої одноголосої мелодії він написав той хоровий шедевр, який нині співає на Різдво весь світ[1]. — Зі статті «"Щедрик". Відома пісня з невідомою історією» (2022)

  — Тіна Пересунько
  •  

Це давня українська обрядова пісня, яку співали навесні: в березні, коли додому поверталися ластівки. Належить вона до жанру щедрівок — питомо українських новорічних пісень, що їх виконували на території прадавньої України ще до прийняття християнства. Тоді на наших землях Новий рік зустрічали в березні. Тому в оригінальному тексті, на відміну від англомовного, йдеться про ластівку, а не дзвоники (англ. bells — дзвіночки), а справжня назва пісні — «Щедрик», від слова «щедрий», що також означає плідний, життєдайний. Упродовж століть це була проста одноголоса мелодія на чотири ноти[1]. — Зі статті «"Щедрик". Відома пісня з невідомою історією» (2022)

  — Тіна Пересунько
  •  

«Carol of the Bells — українська різдвяна колядка; автор музики — М. Леонтович; слова й аранжування — П. Вільговський». Так зазначено в партитурі, що вийшла друком у Нью-Йорку 1936 року в музичному видавництві Carl Fisher. Те саме зафіксовано в численних нотах пісні Carol of the Bells, які щороку на Різдво розгортають її виконавці в усіх куточках планети. Однак, як не дивно, цей музичний твір до Різдва не має жодного стосунку, не є колядкою і навіть не пов’язаний із зимою[1]. — Зі статті «"Щедрик". Відома пісня з невідомою історією» (2022)

  — Тіна Пересунько

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg