Мішель де Монтень

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Мішель де Монтень
Michel de Montaigne 1.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Мішель Ейкем де Монтень (1533–1592) — французький богослов, філософ і письменник.

Цитати[ред.]

  • І я був настільки вірний моїм коханим, що інколи навіть сприяв їхнім зрадам.
  • Інші вади притуплюють розум, пияцтво ж руйнує його.
  • Бажання того, чого в нас немає, заважає користатися тим, що в нас є.
  • Безглуздо і несправедливо, що ледарство наших дружин оплачується нашою працею і потом.
  • Боязливість — мати жорстокості.
  • Будь-який монарх сидить на троні лише дупою.
  • Від недостатньої поваги до себе діється стільки ж вад, скільки і від зайвої до себе поваги.
  • Гарною дружиною і гарним шлюбом називають не ту дружину і той шлюб, що й справді такі, але про які мовчать.
  • Говорила ж Лівія, що голий чоловік для порядної жінки не що інше, як статуя.
  • Жінки спілкуються своїм милим тарабарським прислів'ям, де все шиворіт-навиворіт і шите білими нитками… І немає такої дурної молодиці, що не готова була б висловити своєї твердої думки з будь-якого приводу.
  • Жодна ворожнеча, — пише він, — не може дорівнятися християнській. Наша ревність коїть дива, коли вона узгоджується з нашою схильністю до ненависті, жорстокості, марнославства, пожадливості, злослів'я і повстання... Наша релігія створена для викорінення вад, а насправді вона їх захищає, годує і збуджує.[1]
  • Керуйся я своєю волею, я б відмовився одружуватися навіть на самій мудрості, якби вона мене побажала.
  • Коли мої почуття залучають мене до будь-якої партії, це зовсім не означає, що моя прихильність до неї настільки сильна, щоб захопити і мій розум.
  • Людей мучать не самі речі, а уявлення, які вони створили собі про них.
  • Ми можемо скільки завгодно твердити своє, а звичай і загальноприйняті житейські правила тягнуть нас за собою.
  • Можна повчитися і у ворога.[2]
  • Найкращий доказ мудрості — незмінно гарний настрій.
  • Наше життя складається частково з нерозсудливих, частково з розсудливих вчинків. Хто пише про нього шанобливо і за всіма правилами, той мовчить про більшу його половину. Наші думки і розмірковування залежать від долі, і вона наділяє навіть їх такими властивими їй неясністю та невпевненістю.
  • Нема чого нам вставати на ходулі, бо і на ходулях треба пересуватися за допомогою своїх ніг. І навіть на найвищому із земних престолів сидимо ми на своєму заду.
  • Немає відповіді принизливішої, ніж мовчання.
  • Одружуватись, нічим не пов'язуючи себе, — зрада.
  • Переваги королівського звання — значною мірою гадані: на будь-якому ступені багатства та влади можна відчувати себе королем.[3]
  • Тільки дурні можуть бути непохитними в своїй впевненості.
  • Те, що ми бачимо так мало вдалих шлюбів, якраз і свідчить про цінність і важливість шлюбу.
  • Тому, хто не осягнув науки добра, будь-яка інша наука приносить лише шкоду.
  • Той, хто сказав, що вдалі шлюби бувають лише між сліпою дружиною і глухим чоловіком, воістину розумівся на цих справах.
  • У тварин є та шляхетна особливість, що лев ніколи через малодушність не стане рабом іншого лева, а кінь — рабом іншого коня.
  • Уся мудрість і усі роздуми у нашому світі зводяться, врешті-решт, до того, щоб навчити нас не боятися смерті.
  • Хоч якими б були блага, даровані вам долею, слід ще мати здібність відчувати їхню чарівність.
  • Шум зброї заглушує голос законів.
  • Явища завжди відмінні: найбільш спільна для всіх речей ознака — їхня розмаїтість і несхожість.[4]
  • Як прикрості, так і насолоди шлюбу розсудливі люди тримають у таємниці.
  • Якими б не були блага, подаровані вам долею, треба ще володіти здатністю відчувати їхню чарівність.
  • Якщо я брешу, я ображаю себе більшою мірою, ніж того, про кого збрехав.
  • Я людина з розумом грубуватим, зі схильністю до всього матеріального і правдоподібного.[5]

Примітки[ред.]

  1. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 211
  2. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 585
  3. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 213
  4. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 209
  5. Зарубіжні письменники: енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / ред. Н. Михальська. — Тернопіль: «Навчальна книга-Богдан», 2006. — С. 211

Джерела[ред.]