Некрасов Микола Олексійович
Зовнішній вигляд
Мико́ла Некра́сов | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мико́ла Олексі́йович Некра́сов (1821 — 1877 (за н. ст.: 1878)) — російський поет.
Цитати
[ред.]- Надривається серце від муки,
І не віриться в спокій та мир,
Коли в світі панують лиш звуки
Ланцюгів, барабанів, сокир…
- («Надривається серце від муки…» / пер. Ігор Муратов // с. 123)
- Враги його поки що не розп'яли;
Та прийде час — він не мине хреста;
Його послав бог Гніву та Печалі
Царям землі згадати про Христа.
- (Пророк / пер. Павло Грабовський // с. 163)
Сійте розумне, добре, вічне, |
|||||
Сейте разумное, доброе, вечное, | |||||
— вірш «Сеятелям» (1877)[1] |
Про Некрасова
[ред.]Увечері у Білозерського слухав нову драму Желяковського (Сови) і з успіхом довів Сераковському, що Некрасов не тільки не поет, але навіть віршотворець аляповатий. |
|||||
Вечером у Белозерского слушал новую драму Желяковского (Совы) и с успехом доказал Сераковскому, что Некрасов не только не поэт, но даже стихотворец аляповатый. | |||||
— Т. Шевченко «Щоденник»; 11.IV 1858[2] |
Примітки
[ред.]- ↑ Разумное, доброе, вечное // Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений
- ↑ Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 229-230; 288 с.
Джерело
[ред.]- Некрасов, Микола. Лірика / Переклад з російської. Впорядкування, вступна стаття та примітки Володимира Капустіна. — К.: Дніпро, 1971. — 184 с.