Перейти до вмісту

Музей покинутих секретів

Матеріал з Вікіцитат
Файл:Музей покинутих секретів.jpg
Музей покинутих секретів

«Музей покинутих секретів» — роман української письменниці Оксани Забужко, вперше виданий у 2009 році. Цей роман визнано українською та зарубіжною критикою за один із найважливіших у літературі Східної Європи після падіння комунізму.[1][2]

Цитати

[ред.]
  •  

Хоч знати, що з нами? Чекай на нас.[3]
Напис 1952 р. На стіні камери у Львівській в'язниці КҐБ (з 2009 р. — музейний комплекс «Тюрма на Лонцького»

  •  

...ідея <...> вона, наче дріжджі — піднімає лиш добре борошно...[4]

  •  

Все вкупі робило враження розмови з душевнохворим, при якій не смієш викликати санітарів, бо знаєш, що головний лікар божевільний сам...[5]
про дві години спілкування з капітаном КҐБ, під час яких пропонували писати доноси

  •  

Бо в сні все так, як воно є насправді. А вдень — тільки так, як нам увижається.[6]

  •  

Всякий ф а х і в е ц ь і починається з моменту, коли він навчається відчувати опір матеріалу. <...> Партачі вони, Вадиме. Твої фахівці. Лялькарі, тандета.[7]
про російських політтехнологів, що підрядились вигравати вибори в Україні, проте демонструють «повний ігнор матеріалу».

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]