Сталін Йосип Віссаріонович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сталін Йосип Віссаріонович
JStalin Secretary general CCCP 1942 flipped.jpg
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ста́лін Йо́сип Віссаріо́нович (справ. прізв.: Джугашвілі; рос. Ио́сиф Виссарио́нович Ста́лин, Джугашви́ли, груз. იოსებ ჯუღაშვილი; народився 1878 чи 1879, Горі, Російська імперія — 5 березня 1953, Москва, СРСР) — державний керівник СРСР. Перебуваючи на постах генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922–1953) та голови уряду (1941–1953), встановив в СРСР однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором.

Цитати[ред.]

  •  

Антисемітизм, як крайня форма расового шовінізму, є найнебезпечнішим пережитком канібалізму.[1]

 

Антисемитизм, как крайняя форма расового шовинизма, является наиболее опасным пережитком каннибализма.

  •  
 

Артиллерия — бог войны.[2]

  •  

Велика енергія народжується тільки для великої мети.[3]

  — стаття «Российская социал-демократическая партия и её ближайшие задачи» (1901)
  •  

Преса — найгостріша й найсильніша зброя нашої партії.

 

Печать — самое острое и самое сильное оружие нашей партии.

  •  

Жити стало краще, товариші. Жити стало веселіше.

 

Жить стало лучше, товарищи. Жить стало веселее.

  •  

Письменники — інженери людських душ.

 

Писатели — инженеры человеческих душ.

  •  

Я вважаю, що зовсім неважливо, хто і як буде в партії голосувати; але ось що надзвичайно важливо, це хто і як буде рахувати голоси.[4]Поширена скорочена форма: «Не важливо як голосують. Важливо як рахують голоси.»

 

Я считаю, что совершенно неважно, кто и как будет в партии голосовать; но вот что чрезвычайно важно, это кто и как будет считать голоса.

  •  

Щоб накапостити і нашкодити, зовсім не потрібно великої кількості людей. Щоб побудувати Дніпробуд, треба пустити в хід десятки тисяч робітників. А щоб його підірвати, для цього потрібно, можливо, кілька десятків осіб, не більше. Щоб виграти бій під час війни, може знадобитися кілька корпусів червоноармійців. А для того, щоб провалити цей виграш на фронті, достатньо кілька людей шпигунів де-небудь у штабі армії, або навіть у штабі дивізії, які можуть викрасти оперативний план і передати його противнику. Щоб побудувати великий залізничний міст потрібні тисячі людей. А щоб його підірвати, достатньо всього кілька людей. Таких прикладів можна було б навести десятки й сотні.

Отож, не можна втішати себе тим, що нас багато, а їх, троцькістських шкідників, мало.

 

Для того, чтобы напакостить и навредить, для этого вовсе не требуется большое количество людей. Чтобы построить Днепрострой, надо пустить в ход десятки тысяч рабочих. А чтобы его взорвать, для этого требуется, может быть, несколько десятков человек, не больше. Чтобы выиграть сражение во время войны, для этого может потребоваться несколько корпусов красноармейцев. А для того, чтобы провалить этот выигрыш на фронте, для этого достаточно несколько человек шпионов где-нибудь в штабе армии или даже в штабе дивизии, могущих выкрасть оперативный план и передать его противнику. Чтобы построить большой железнодорожный мост, для этого требуются тысячи людей. Но чтобы его взорвать, на это достаточно всего несколько человек. Таких примеров можно было бы привести десятки и сотни.

Стало быть, нельзя утешать себя тем, что нас много, а их, троцкистских вредителей, мало.[5]

  — на засіданні ЦК ВКП(б), 3 березня 1937
  •  

Нема у світі таких фортець, яких не змогли б узяти трудящі, більшовики.

 

Нет в мире таких крепостей, которых не могли бы взять трудящиеся, большевики.

  •  

Дружба народів Німеччини та Радянського Союзу, скріплена кров'ю, має всі підстави бути тривалою та міцною. — відповідь Й. Ріббентропу на привітання з нагоди свого 60-річчя («Известия», 25 грудня 1939 року)[6]

 

Дружба народов Германии и Советского Союза, скрепленная кровью, имеет все основания быть длительной и прочной.

Про Сталіна[ред.]

  •  

Сталін — це Ленін сьогодні.[7]

  Анрі Барбюс, «Сталін» (1935)
  •  

Сталін виступав від імені Маркса (причому виявляв при цьому таку ж фантастичну необізнанність в сфері Марксового спадку, яке й досі панує на Заході).

  Еріх Фромм (1961). Марксова концепція людини. (рос.) Про загальне хибне трактування ідей Маркса.
  •  

XVIII з'їзд Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків), який відбувався у Москві з 10 по 21 березня 1939, мав величезне внутрішньополітичне значення. Він позначив кінець «великої чистки». За кілька днів до скликання з'їзду припинено чистку військового апарату, армійське командування було повністю підпорядковано партійному керівництву. Сталін, таким чином, отримав однорідну в ідеологічному плані армію. Панування партії над державою і єдиновладдя Сталіна в партії досягло апогею, коли Сталін, якого проголосили, як і його німецького противника, «вождем», оновив під час з'їзду майже на чотири п'ятих Центральний Комітет. Культ особи Сталіна досяг зеніту.

  — Інґеборґ Фляйшгауер, німецька історик, книга «Пакт. Гітлер, Сталін і ініціатива німецької дипломатії 1938—1939»[8]
  •  

З 5 березня пов'язано одне з найсильніших вражень мого життя. У цей день помер не тільки Сталін, а й Прокоф'єв. Так ось, в газетах не було жодного рядка про смерть Прокоф'єва. Через 5 років, я це добре пам'ятаю, все відбулося з точністю до навпаки. Газети писали: п'ять років тому пішов з життя великий композитор Прокоф'єв. І жодного рядка про смерть Сталіна.
Сам я вступив в партію в 1944 році. Був переконаним комуністом, вважав Сталіна великим учителем і т. д. Тільки після його смерті все зрозумів.

 

С 5 марта связано одно из сильнейших впечатлений моей жизни. В этот день умер не только Сталин, но и Прокофьев. Так вот, в газетах не было ни одной строчки о смерти Прокофьева. Через 5 лет, я это хорошо помню, все произошло с точностью до наоборот. Газеты писали: пять лет назад ушел из жизни великий композитор Прокофьев. И ни одной строчки о смерти Сталина.Сам я вступил в партию в 1944 году. Был убежденным коммунистом, считал Сталина великим учителем и т. д. Только после его смерти все понял.[9]

  Віталий Гінзбург, лауреат Нобелівської премії з фізики

Примітки[ред.]

  1. Ответ на запрос Еврейского телеграфного агентства из Америки (stalinism.ru)
  2. Ашукин, Ашукина, с. 25-26
  3. Ашукин, Ашукина, с. 72
  4. Бажанов Б. Воспоминания бывшего секретаря Сталина. СПб.: Всемирное слово, 1992.
  5. 3 марта 1937 г. Вечернее заседание. Доклад т. Сталина
  6. Сталин, Иосиф Виссарионович // Цитаты из всемирной истории. От древности до наших дней. Справочник / составитель К. В. Душенко — М.: изд-во «Эксмо», 2006.
  7. Душенко, К. В. Словарь современных цитат [Електронний ресурс] : 5 250 цитат и выражений XX и XXI века, их источники, авторы, датировка. — Москва: Эксмо, 2006. — С. 43
  8. Фляйшхауэр И. Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938-1939: Пер. с нем. / Вступ. сл. Фалина В. М., предисл. Безыменского Л. А. — М.: Прогресс, 1991. — С. 96
  9. Гинзбург В.Л. О науке, о себе и других: статьи и выступления. - М.: Наука. Физматлит, 1997, 272 с.

Джерела[ред.]

  • Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — 668 с.