Власність

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Власність — матеріальне чи інтелектуальне майно, яке перебуває у володінні власника.

Цитати[ред.]

  •  

З появою цивілізації зростання власності було настільки величезним, її форми настільки різноманітні, її використання настільки розширювалось, а керування нею в інтересах власників настільки розумне, що власність стала для людей некерованою силою. Людський розум насторожено дивиться на своє творіння. Тим не менше, настане час, коли людський розум підніметься до пануванням над власністю і визначить як ставлення держави до власності, яку держава захищає, так і обов'язки та межі прав власників. Інтереси суспільства стоять вище від індивідуальних і обидва ці типи інтересів мають бути зведені до справедливих і гармонійних відносин. Звичайне прагнення володіти чимось не є остаточним призначенням людства, якщо поступ надалі має бути правом майбутнього як він був правом минулого. Час, який минув від початку цивілізації, є лише фрагментом минулого для існування людини; і лише фрагментом майбутніх прийдешніх віків. Розпад суспільства стане справедливим кінцем життєвих прагнень, де власність є кінцевою; бо таке життя має елементи самознищення. Демократія в уряді, братерство в суспільстві, рівність прав і привілеїв та загальна освіта пророкують наступний вищий рівень суспільства, до якого неухильно ведуть досвід, розум і знання.

 

Since the advent of civilization, the outgrowth of property has been so immense, its forms so diversified, its uses so expanding and its management so intelligent in the interests of its owners, that it has become, on the part of the people, an unmanageable power. The human mind stands bewildered in the presence of its own creation. The time will come, nevertheless, when human intelligence will rise to the mastery over property, and define the relations of the state to the property it protects, as well as the obligations and the limits of the rights of its owners. The interests of society are paramount to individual interests, and the two must be brought into just and harmonious relations. A mere property career is not the final destiny of mankind, if progress is to be the law of the future as it has been of the past. The time which has passed away since civilization began is but a fragment of the past duration of man’s existence; and but a fragment of the ages yet to come. The dissolution of society bids fair to become the termination of a career of which property is the end and aim; because such a career contains the elements of self-destruction. Democracy in government, brotherhood in society, equality in rights and privileges, and universal education, foreshadow the next higher plane of society to which experience, intelligence and knowledge are steadily tending.

  Льюїс Генрі Морган, книга «Ancient Society», 1877
  •  

Кожна людина має природне право мати свою власність.[1]

  — Папа Римський Лев XIII (1891)
  •  

Власність — найбільш демонічна правова фікція. Здається, ніби у праві немає нічого реальніше за власність… Але коли я звертаю свій погляд на предмети, я не бачу власність. Я бачу будинки, мости, землю, комп'ютери — це просто частина пейзажу, це просто предмети. Я йду по вулиці і можу зайти в будь-який будинок і вільно користуватися будь-якими речами в ньому — сам будинок нічого проти цього не має. Але коли я спробую зробити це, мені перешкодять люди, у яких в голові є поняття власності»

  — А. В. Воробйов, А. В. Поляков, Ю. В. Тихонравов. «Теорія адвокатури», 2002

Примітки[ред.]