Земля (фільм)

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довженко на зйомках фільму, 1932
Information icon.svg Цей термін має також інші значення. Див. Земля (значення)

«Земля» — українсько-російський радянський художній німий фільм. Третій фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»).[1]

Цитати про фільм[ред.]

  •  

Коли побачиш цей фільм, то відпадає можливість говорити про розподіл фільмів на документальні та ігрові, тому що глядач мимохіть відчуває документальність «Землі». Цей фільм є найвизначніший витвір так радянської, як і європейської кінематографії. Я сподіваюся, що мої слова не бринять фальшиво й надто галасливо, бо я виголошую їх з глибини свого почуття[2]. — Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14

  — Йорис Івенс
  •  

Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, оре-сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає — тихо, немовби в озері. Зате вже як скоїться щось, то вже таке, що й не вигадаєш, i в сні не виспиться, i ніде в світі не натрапиш, i не збагнеш відразу — що воно, звідки, чому й до чого. Довго потім гудуть — не вгавають балачки очевидців, спогади свідків, перекази старих брехунів, i вже не добрать тоді — так воно було чи не так i чи було справді, чи тільки примарилось Архипові Білоконю. Ні, не примарилось. Прийшло воно i є. Нова сила речей постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу[3]. — «Земля», 1930-1952

  Олександр Довженко
  •  

Фільм «Земля» — свіжий, молодий: у ньому відчувається та сила,
молодість, темперамент, що їх доклав Довженко в свою роботу[2]. — Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14

  — Йорис Івенс
  •  

Як кінематографіст, я мушу сказати, що кінематографісти всього світу мають радіти з того, що цей фільм створено. Не лише пролетаріат Радянського Союзу, а пролетаріат всього світу вітатиме появ нього фільму й братиме в нього свіжі сили для своєї боротьби. Це пояснюється тим, що в «Землі» досягнуто абсолютної гармонії між формою й змістом, а, оскільки існує ця гармонія, фільм
буде зрозумілий для найширших мас. За найбільшу заслугу тов. Довженка я вважаю те, що він зробив цю річ у широко інтернаціональному масштабі. Її зрозуміють абсолютно всі[2]. — Кіно. 1930. №6(78). Березень. С. 14

  — Йорис Івенс

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Перше десятиліття кінематографічної творчості Олександра Довженка. Упоряд. В.Н. Миславський.. — Харків: Дім Реклами, 2019. — 528 с. — ISBN 978-966-2149-70-8