Свідки Єгови: відмінності між версіями
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| Коментар = Біблійний вірш, який став основою для назви релігійної спільноти. Ісаї 43:10. |
| Коментар = Біблійний вірш, який став основою для назви релігійної спільноти. Ісаї 43:10. |
||
| Оригінал = |
| Оригінал = |
||
| Автор = [[Бог Отець|Бог |
| Автор = [[Бог Отець|Бог Єгова]]}} |
||
{{Q |
{{Q |
||
| Цитата = І свідки [[Єгова|Єгови]], які чи не кожного дня, саме коли ви, після нічної зміни, наміряєтесь спати, приходять навертати вас на справжню віру і спасати від пекла.<ref>Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17</ref> |
| Цитата = І свідки [[Єгова|Єгови]], які чи не кожного дня, саме коли ви, після нічної зміни, наміряєтесь спати, приходять навертати вас на справжню віру і спасати від пекла.<ref>Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17</ref> |
Версія за 20:24, 30 березня 2020
Свідки Єгови — християнська релігійна організація. Західні релігієзнавці вважають її християнською деномінацією реставраціоністського напряму. На пострадянському просторі Свідків Єгови часто розглядають як течію пізнього протестантизму.
Цитати
Ви мої свідки, мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали мене, вірили в мене та розуміли, що я завжди той самий.[1] — Біблійний вірш, який став основою для назви релігійної спільноти. Ісаї 43:10. |
|||||
— Бог Єгова |
— Улас Самчук |
— «VIP Тернопіль» |
Я неодноразово казав Миколі Гуцуляку: «Миколо, Ви щаслива людина, бо сидите за віру в Бога, за те, що не відреклися від нього в час випробувань. А за що сиджу я?! Тільки за те, що я син своїх батьків-українців».[4] — Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру». |
|||||
— Ярослав Дашкевич |
Біля пам'ятнику Сковороді на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю хвилюватись за людство.[5] |
|||||
— Вахтанг Кіпіані |
По Києву ходять «Свідки Єгови», у них тут Міжнародний конґрес на стадіоні «Олімпійський». По Києву багато хто ходить. У нас тут мотиляється такого-всякого люду. Всі конфесії, партії, угруповання й секти, братства і панібратства, і «Посольство Боже». Тамплієри, місіонери і проповідники. Нелегали і неформали, кілери й наркоділери, і шахраї міжнародного класу. Як колись було все заборонено, так нині усе дозволено. Сипонуло, як з мішка. Ми країна вільна, у нас тут прохідний двір. Часом щось таке загніздиться — ніякий протяг не видме.[6] — «Записки українського самашедшого». |
|||||
— Ліна Костенко |
Нам зі Стефою можна було ближчим часом подавати заяву до загсу, і я вже навіть прикинув, кого візьму за шлюбного свідка. Тут і думати не було чого, я не мав особливого вибору, але якщо на безриб'ї і рак риба, то на безлюдді й Хома чоловік. Випадало так, що моїм свідком мав бути свідок самого Єгови.[7] — «Троща» (частина третя «Вирок», 7). |
|||||
— Шкляр Василь Миколайович |
Примітки
- ↑ Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 993
- ↑ Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17
- ↑ VIP Тернопiль Лучшая песня сезона Лига Смеха, зимний кубок 09.01.2016 на YouTube
- ↑ Голько О. Загартовані в Сибіру. — Львів: Піраміда, 2011. — С. 7. — ISBN 978-966-441-212-1
- ↑ Вахтанг Кіпіані // Facebook — Переглянуто: 18 березня 2020
- ↑ Костенко Л. Записки українського самашедшого. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 305. — ISBN 978-966-7047-88-7
- ↑ Шкляр В. Троща: роман. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 367. — ISBN 978-617-12-3940-1