Цвєтаєва Марина Іванівна

Матеріал з Вікіцитат
Марина Іванівна Цвєтаєва
Портрет письменниці на поштовій картці (1992)
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Марина Іванівна Цвєтаєва (рос. Марина Ивановна Цветаева; 1892—1941) — російська поетеса та перекладачка.

Цитати[ред.]

З віршів[ред.]

  •  

Ви, що гінко бігцем удогонь
Не за мною – за іншої відьми зіллям,
Знали б ви, який вистигає вогонь
І дарма проминає життя[1].

  •  

Там на землі, заради п’ятака
На шию понавішувано жорна
Коханий, чи тобі я не така?
Це ж я[1][2]...

  •  

Ну й хемирує лжа життьова!
Правду мурує? З брехень? – Овва!
Жили вузлами в’яжи – це й є
Справжнє життя твоє[3][4]

  •  

Прикута до ганебного стовпа
По-праслов’янському сумлінно,
З таврованим чолом, напівсліпа,
Я стверджую – що безневинно[5][6].

  •  

Я - єсмь. Ти – будеш. Поміж нами – прірва.
Я – п’ю. Ти спраглий. Марно домовлятись.
[…]
Я - єсмь. Ти – будеш. Через десять весен
Ти скажеш: - єсьм! – і я скажу: - колись[3].

Інше[ред.]

  • Жінка, що не забуває про Генріха Гайне в мить, коли до кімнати заходить її коханий, любить тільки Генріха Гайне
  • Імператору — столиці,
Барабанщику — сніги.
  • Найцінніше в житті й у віршах — те, що зірвалось.
  • Усі жінки ведуть у тумани.
  • Якщо душа народилась крилатою — : Що їй хороми — й що їй хати!
  • Все у світі мене зачіпає більше, ніж моє особисте життя.[7]
  • У діалозі з життям важливе не її питання, а наша відповідь.[7]
  • Можна жартувати з людиною, але не можна жартувати з його ім'ям.[7]
  • Жінки говорять про любов і мовчать про коханців, чоловіки — протилежно.[7]
  • Любов в нас — як скарб, ми про неї нічого не знаємо, вся справа у нагоді.[7]
  • Любити — бачити людину такою, якою її задумав Бог і не здійснили батьки.[7]
  • Скільки материнських поцілунків падає на недитячі голови — і скільки не материнських — на дитячі![8]
  • Ви не бажаєте, щоб знали, що ви такого-то кохаєте? Тоді кажіть про нього «я його обожнюю!» Втім, деякі знають, що це означає.[8]
  • Любов: взимку від холоду, влітку від спеки, навесні від першого листя, восени від останніх: завжди від усього.[9]
  • Є зустрічі, є почуття, коли дається відразу все і продовження не потрібно. Продовжувати, адже це — перевіряти.[9]
  • Зрада вже вказує на любов. Не можна зрадити знайомого.[9]
  • Тіло замолоду — шати, у старості — труна, з якої пориваєшся![9]
  • Богині одружувалися з богами, народжували героїв, а любили пастухів.[9]
  • Наші кращі слова — інтонації.[9]
  • Крила — свобода, тільки коли розкриті в польоті, за спиною вони — тяжкість.[9]
  • Наскільки чудова проповідь рівності з княжих уст — настільки огидна з двірницьких.[10]
  • Творчість — спільна справа, що твориться на самоті.[10]
  • Сприятливі умови? Їх для художника немає. Життя саме несприятлива умова.[10]
  • Рідність по крові грубо і міцно, рідність з обрання — тонко. Де тонко, там і рветься.[11]
  • Крива вивозить, пряма топить.[11]
  • Кожна книга — крадіжка у власного життя. Чим більше читаєш, тим менше вмієш і бажаєш жити сам.[11]
  • Спорт є трата часу на витрату сил. Нижче спортсмена тільки його глядач.[11]
  • Щасливій людині життя повинне — радіти, заохочувати в цьому рідкісному дарі. Тому що від щасливого — йде щастя.[11]
  • Найкраще в мені — не особисте, найулюбленіше в мені — не особисте[1].
  • Я ніколи не пишу, я завжди записую (як під диктовку)[1].
  • Вірші, либонь, є моєю неповною сповіддю, неточні, менші — я[1].
  • Поет — це відповідь[3].

Про Марину Цвєтаєву[ред.]

  •  

Вона була переконана: поезія – це над особистісне, це послання. Яке поет здатний ретранслювати, але не опанувати[1]. — З есею «Марина Цвєтаєва»

  Ганна Улюра

Примітки[ред.]

  1. а б в г д е Ніч на Венері, 2020, с. 219
  2. Пер. Валерії Богуславської
  3. а б в Ніч на Венері, 2020, с. 221
  4. Пер. Василя Стуса
  5. Ніч на Венері, 2020, с. 220
  6. Пер. Валерії Богуславської
  7. а б в г д е ж Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 523
  8. а б Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 524
  9. а б в г д е ж Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 525
  10. а б в Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 526
  11. а б в г д Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин, С. 527

Література[ред.]

  • Душенко К. В. Мысли, афоризмы и шутки знаменитых женщин.-5-е изд., доп.-М.: Ид-во Эксмо, 2004.- 640 с. ISBN 5-04-005222-7