1920-ті

Цитати

1920-ті в Україні

	Двадцяті роки були часом розквіту культури, поезії, театру тощо. Безумовно, радянська влада всіма силами намагалася направити потужну енергію на оспівування комуністичних ідеалів. Згодом розгорнувся двобій між совєтськими спецслужбами та письменниками із руйнуванням особистості, маніпулюванням, психологічним та фізичним тиском. Усі ці механізми зараз використовуються в гібридній війні Росії проти України, але більш досконало – у зв’язку з розвитком інтернету, соціальних мереж і телебачення. Але основи цього тиску, я гадаю, були закладені в будинку «Слово» в Харкові.
	— Тарас Томенко

	Ми відкрили для себе український ренесанс 20-х лише після здобуття незалежності 1991 року. Ось уже тридцять років ми перевідкриваємо, досліджуємо, перевидаємо ці твори. І раптом усвідомлюємо, що пройшло майже сто років від наших 20-х попереднього століття до наших з вами 2020-х. Та попри цю відстань, ми відчуваємо зв’язок із ними, тому що митці заклали універсальні, загальнолюдські сенси у свої твори. Тому сьогодні ці твори цікаві для польського, ширше – європейського й американського, для світового читацтва. У всіх культурах 20-ті роки минулого сторіччя – це особливий міжвоєнний період, який скрізь залишив глибокий слід. Ми всі знаємо шалені американські 20-ті, ми так само знаємо європейські 20-ті, і тепер нарешті ми знайомимо всіх із нашими українськими 20-ми.
	— Ярина Цимбал

	Наші 20-ті починалися дуже своєрідно, бо хоча до влади прийшли більшовики і встановили свій режим, більшість українців сприймали УСРР – сьогодні ми розуміємо, що наївно, – як свою країну і свою незалежну республіку в радянській федерації. Коли почалася українізація, вони тільки стверджуються в думці, що творять власну незалежну культуру. І так було всі ці десять років. Чимало українських письменників у 20-х років побували за кордоном. Зокрема, Валер’ян Підмогильний. У 1928 році він відвідав Прагу й Париж. У газеті Prager Presse було вміщено повідомлення з великими фотопортретами Підмогильного й Аркадія Любченка про те, що двоє українських письменників прибули до міста, а Підмогильний є автором роману «Місто», який недавно вийшов друком. Українські письменники були відкриті до світу, і світ був великою мірою відкритий для українських письменників.
	— Ярина Цимбал

	Штука ще в тому, що ця епоха українських двадцятих демонструє колосальний потенціал естетичної й інтелектуальної зрілості української культури. Українська культура двадцятих – це культура вже зрілої нації. Не нації, яка ще тільки намацує свою ідентичність, а нації, яка дозволила собі сказати: так, ми українці, і ми такі. І ми далеко не гірші, а в чомусь і кращі, ніж інші культурні нації Європи.
	— Богдан Тихолоз