Перейти до вмісту

Сум (емоція)

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Смуток)
Родольфо Амоедо. «Сум».
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Сум або смуток — негативно забарвлена ​​емоція. Виникає у випадку значної незадоволеності людини в будь-яких аспектах її життя. Поняття смутку вважається протилежним радості і близьке за значенням таким, як печаль, туга, скорбота, меланхолія. Іноді ці слова вважаються синонімами. У клінічному стані смуток переходить в депресивні стани організму. Це може спричинити за собою постійні напади меланхолії, поганого настрою, нездатність робити звичайні повсякденні справи. У мистецтві смуток нерідко ставав двигуном, а то й основною філософською складовою твору.

Цитати

[ред.]
  •  

До побачення, друже мій, до побачення. Милий мій, ти в мене в грудях. Призначена розлука обіцяє зустріч попереду[1].

  Єсенін Сергій Олександрович
  •  

Умій сміятися, коли сумно,
Умій сумувати, коли смішно,
Умій здаватися байдужим,
Коли в душі зовсім не те[1]...

  Єсенін Сергій Олександрович
  •  

Таємне джерело гумору — не в радості, а в смутку; на небесах гумору немає[1].

  Марк Твен
  •  

Нашу музику треба слухати тоді, коли вам хріново, і тоді ми скажемо вам, що ви не самотні[1].

  Метью Белламі
  •  

Все це було б смішно, коли б не було так сумно[1]...

  Лермонтов Михайло Юрійович
  •  

Навіть в людському щасті є щось сумне[1].

  Чехов Антон Павлович
  •  

Я люблю всіх — ось що сумно[1]...

  Курт Кобейн
  •  

Іноді мені стає сумно, але ненадовго. Я просто дивлюся в дзеркало і кажу: «Як же ти, чорт забирай, добре виглядаєш»[1]!

  — Ліам Галлахер
  •  

Смуток і розчарування ще більше, ніж розбещеність, шкодять нам, щасливим власникам надірваних сердець[1].

  Вінсент ван Гог
  •  

Музика — найкраща втіха для засмученої людини[1].

  Мартін Лютер
  •  

Печаль – це сумний чоловік, а не жінка.
Це віник в кутку, це вінок після року…
Це – не́ урожай, а голодні обжинки.
Це висновки долі. Це пізні уроки.
І треба печаль, щоб була, і не треба.
Цей час пожуритись у когось на грудях,
але вже без тебе, без тебе, без тебе
повзтиме печально на людях, по людях[2]

  — Вірш "Печаль", Сергій Губерначук

Примітки

[ред.]