Лукаш Микола Олексійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Мико́ла Лука́ш | |
![]() | |
![]() |
Мико́ла Олексі́йович Лука́ш (*19 грудня 1919, Кролевець — †29 серпня 1988, Київ) — видатний український перекладач, мовознавець і поліглот.
Цитати[ред.]
«Шпигачки»[ред.]
- А час кульга, а час кульга,
В годинника асиметричні ноги.
А вік шульга, а вік шульга
Наліво йде, не тямлячи дороги.
- (Шпигачки. — С. 147)
- Бувають же такі дебіли —
не зна, де чорне, а де біле!
- (Шпигачки. — С. 16)
- Він ще живе, старий пошляк...
Коли його вже трафить шляк?
- (Пошляк-довгожитель // Шпигачки. — С. 87)
- Десь є
Досьє.
- (Пильність // Шпигачки. — С. 32)
- Дуже важко в сірій масі
Не згубитись сіромасі.
- (Невизнаний геній // Шпигачки. — С. 77)
- І я писав би,
якби хотів
антипоезії
антисвітів.
- (Шпигачки. — С. 27)
- Краще чужість, байдужість, ненависть,
І презирство, і глум, і злоба,
Ніж ця панська лукава ласкавість,
Що увічнює рабство раба!
- (Шпигачки. — С. 30)
- Міг би його поганити —
Не хочу вуст поганити.
- (Шпигачки. — С. 19)
- Між «Вітчизною» і «Всесвітом»
Є хороший гастроном
Горілки́ завжди чудесні там,
Трохи гірше із вином.
А якби не штучки Троцького,
То була б ще й ковбаса...
Ах ты, удаль идиотская!
Ах ты, девичья краса!
- (Шпигачки. — С. 92)
- Наука всіх наук —
як обійти каюк.
- (Шпигачки. — С. 149)
- Наша армія Червона
не стоїть коло кордона —
за кордон іде.
Це трудящих українських
проти польських, проти фінських
партія веде, партія веде.
- ((Мабуть, ще довоєнне) // Шпигачки. — С. 110)
- Не перероджуйтесь в людей
Що скаженіють від ідей.
- (Так тримати // Шпигачки. — С. 148)
- Ой ти, боже мій, боже істини,
Поможи мені, атеїстові!
- (Молитва // Шпигачки. — С. 48)
- Прекрасний цей світ, тим, що інших нема:
Вільна моя, моя добровільна тюрма.
- (Світ // Шпигачки. — С. 146)
- Рука минулого не мертва,
І я його чергова жертва.
- (Шпигачки. — С. 29)
- Ти, безголосий, тихо, ша!
Ти, безталанний, не бреши!
Німа без голосу душа,
Нема без голосу душі.
- (Шпигачки. — С. 86)
- У вас якийсь паскудний звих:
Що голову морочите:
Я пам'ятник собі воздвиг,
А ви собі — як хочете.
- (Шпигачки. — С. 5)
- У порядочных людей
Нету собственных идей,
Потому что все идеи
Подарил им иудей.
- (Шпигачки. — С. 37)
- У сусіда хата біла —
Бодай би згоріла.
У сусіда жінка мила —
Бодай би здуріла.
- (З української філософії // Шпигачки. — С. 96)
- У царстві бездоганно соннім,
Де весь народ — одна сім'я,
Украв моє ім'я анонім,
Анонім вкрав моє ім'я.
- (Шпигачки. — С. 17)
- Усмішка-відписка, усмішка-розписка
Ніколи не сходить у нього із писка.
- (Ввічливий бюрократ // Шпигачки. — С. 85)
- Хоч як би хто хотів,
Це ясно кожній миші:
Часи уже не ті,
А стануть ще нетіші.
- (Прогрес // Шпигачки. — С. 43)
- Чого на цім світі шука чоловік?
А bisele mazl, a stikele glik.
- (Двомовне // Шпигачки. — С. 101)
- Я — комуніст
Я — комуніст, ходжу в чужому,
З чужого паху і плеча
(То з Харчука, то із Драча,
Можливо, і з Коротича), —
Чужим тут пахне Головкому,
Бач, кому слід, це все вивча.
- (Я — комуніст (Підспів під Тичину) // Шпигачки. — С. 25)
- Як добре, що на світі є Москва
Всі голоси, падлюка, забива.
- (Шпигачки. — С. 112)
Джерела[ред.]
- Лукаш, Микола. Шпигачки / Упорядкування та післямова Леоніда Череватенка. — К.: Ярославів Вал, 2003. — 240 с.