Свобода слова

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Цитати[ред.]

  •  

Якщо правду можна казати тільки пошепки, значить, країну захопили вороги.

  Вільгельм Швебель[1]
  •  

Повна свобода висловлювань — необхідна умова, щоб виправдати претензії на істину. — Из эссе «О свободе», 1869 год

 

Complete liberty of contradicting and disproving our opinion, is the very condition which justifies us in assuming its truth for purposes of action.

  Джон Стюарт Мілль[2]
  •  

Свобода слова потрібна дуже обмеженому колу людей, а більшість, — навіть з інтелігентів… роблять свою справу і без неї — Із щоденника, 20 травня 1966

  Корній Іванович Чуковський[3]
  •  

Нерозумно боротися за свободу слова, а потім говорити: «Тільки про мене нічого поганого не пишіть». Пора подорослішати і з гідністю приймати удари.

  Джордж Клуні[4]
  •  

Незалежне «Вільне слово» було в 5-10 разів дорожчим за підцензурні видання, що коштували дві-три копійки. Й люди тоді платили за «Вільне слово», бо розуміли, що за свободу потрібно платити.
 — інтерв'ю, 18 квітня 2014

  Вахтанг Кіпіані[1]
  •  

Для України зараз головне — це свобода слова на телебаченні. Через нього мільйони людей отримують інформацію щодня. Ми маємо якісні інтернет-видання, а мільйони користувачів соцмереж виконують роль протомедіа. Думаю, що інформаційна функція Facebook набагато потужніша за сучасну друковану пресу. Жодна новина в завтрашній газеті не матиме стільки читачів, скільки пост популярного блогера. В нас немає газет, що мали б реальний наклад 200 тисяч примірників, а топ-блогери мають більшу аудиторію. Це дозволяє розвивати вільну журналістику без надмірних матеріальних ресурсів, які були необхідні раніше.
 — інтерв'ю, 18 квітня 2014

  Вахтанг Кіпіані[1]
  •  

З приходом свободи слова, совісті, віри, друку різко поменшало відповідальності, література стає тією формою самовираження, коли вже неважливо, що друкується, для кого друкується і хто друкується. У Литві виходить так багато книг, що час уже мати «ветеринарну літературну інспекцію», деякі автори отруюють мислення і свідомість читачів опусами, у яких слово до слова не тулиться, це вже майже не литовська мова, а якийсь потік «есемесок», де замість «к» і «с» ставлять ікси.[5]
 — про сучасну литовську літературу

  Йонас Ліняускас

Див. також[ред.]

Примітки[ред.]

  1. а б в Майдан витворив свої ЗМІ, — Вахтанг Кіпіані
  2. Милль, Дж. С. О свободе / Пер. с англ. А. Фридмана // Наука и жизнь. 1993. № 11. С. 10–15; № 12. С. 21–26.
  3. Чуковский К. И. Дневник. 1901—1969. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2003. — Т. 2. — С. 465.
  4. Джордж Клуні. Правда жизни. // Esquire Україна, грудень 2013, стор. 68
  5. Йонас Ліняускас «У Литві ледь не кожен письменник»