Свобода слова
|
|
Якщо правду можна казати тільки пошепки, значить, країну захопили вороги. |
|
| — Вільгельм Швебель[1] |
|
|
Повна свобода висловлювань — необхідна умова, щоб виправдати претензії на істину. |
|
|
Complete liberty of contradicting and disproving our opinion, is the very condition which justifies us in assuming its truth for purposes of action. |
||
| — Джон Стюарт Мілль[2] |
|
|
Свобода слова потрібна дуже обмеженому колу людей, а більшість, — навіть з інтелігентів… роблять свою справу і без неї — Із щоденника, 20 травня 1966 |
|
| — Корній Іванович Чуковський[3] |
|
|
Нерозумно боротися за свободу слова, а потім говорити: «Тільки про мене нічого поганого не пишіть». Пора подорослішати і з гідністю приймати удари. |
|
| — Джордж Клуні[4] |
|
|
Незалежне «Вільне слово» було в 5-10 разів дорожчим за підцензурні видання, що коштували дві-три копійки. Й люди тоді платили за «Вільне слово», бо розуміли, що за свободу потрібно платити. |
|
| — Вахтанг Кіпіані[1] |
|
|
Для України зараз головне — це свобода слова на телебаченні. Через нього мільйони людей отримують інформацію щодня. Ми маємо якісні інтернет-видання, а мільйони користувачів соцмереж виконують роль протомедіа. Думаю, що інформаційна функція Facebook набагато потужніша за сучасну друковану пресу. Жодна новина в завтрашній газеті не матиме стільки читачів, скільки пост популярного блогера. В нас немає газет, що мали б реальний наклад 200 тисяч примірників, а топ-блогери мають більшу аудиторію. Це дозволяє розвивати вільну журналістику без надмірних матеріальних ресурсів, які були необхідні раніше. |
|
| — Вахтанг Кіпіані[1] |
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ а б в Майдан витворив свої ЗМІ, — Вахтанг Кіпіані
- ↑ Милль, Дж. С. О свободе / Пер. с англ. А. Фридмана // Наука и жизнь. 1993. № 11. С. 10–15; № 12. С. 21–26.
- ↑ Чуковский К. И. Дневник. 1901—1969. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2003. — Т. 2. — С. 465.
- ↑ Джордж Клуні. Правда жизни. // Esquire Україна, грудень 2013, стор. 68
