Перейти до вмісту

Джон Стюарт Мілль

Матеріал з Вікіцитат
Джон Стюарт Мілль
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Джон Стюарт Мілль (Мілл; англ. John Stuart Mill; 1806—1873) — британський філософ, політичний економіст. У 1865—1868 був членом палати общин парламенту Великої Британії.

Цитати[ред.]

  •  

Запитай себе, чи щасливий ти, і ти перестанеш бути щасливим.[1]

  •  

Шлюб — єдина узаконена форма рабства.[2]

  •  

Математика завжди лишатиметься найдосконалішим типом дедуктивного методу взагалі, і застосування математики до простіших ділянок фізики становить єдину школу, в якій філософи можуть з успіхом навчитися найважчому й найважливішому у своєму мистецтві — вмінню за допомогою законів більш простих явищ пояснювати і передбачати закони складніші.[3]

  •  

Особлива точність, яку приписують першим основам геометрії виявляється примарною… Коли кажуть, що висновки геометрії є істини необхідні, ця необхідність їх полягає насправді лише в тому, що вони точно випливають з тих припущень, з яких їх виводять. А ці припущення не тільки не є необхідні, але навіть і не істинні; вони навмисне більш чи менш відхиляються від істини.[4]

  •  

На кожному ступені арифметичного чи алгебраїчного обчислення існує певна реальна індукція, реальний перехід від одних фактів до інших, але ця індукція прихована тим, що вона має широкий характер і внаслідок цього вкрай загальний вираз.[4]

Критика ідей Мілля[ред.]

  •  

Мілль є родоначальником бездумного змішування ліберальних і соціалістичних ідей, що призвело до занепаду англійського лібералізму та підриву життєвих стандартів англійського народу. ... Без ґрунтовного вивчення Мілля неможливо зрозуміти події останніх двох поколінь [1927!]. Бо Мілль — великий поборник соціалізму. Усі аргументи, які можна було б висунути на користь соціалізму, розроблені ним з любов’ю. У порівнянні з Міллем усі інші соціалістичні письменники — навіть Маркс, Енгельс і Лассаль — навряд чи мають якесь значення.[5]Про роль Мілля у спотворенні ліберальних ідей.

  Людвіг фон Мізес

Примітки[ред.]

  1. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 819
  2. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 79
  3. Математика в афоризмах, 1974, с. 73
  4. а б Математика в афоризмах, 1974, с. 176
  5. Ludwig von Mises. Liberalism: In the Classical Tradition (Irvington-on-Hudson, N.Y.: Foundation for Economic Education, 1985), p. 195

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.