Марія Ревакович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Ревакович Марія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Ревакович
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Ревакович Марія (пол. Maria Rewakowicz, нар. 1960, Лідзбарк-Вармінський, Польща) — українська та американська поетка, перекладачка, критикиня та професорка польського походження.

Цитати[ред.]

Із нарису «Дещо про Нью-Йоркську групу» (2012)[ред.]

  •  

Коли Іван Фізер в інтерв’ю з членами Нью-Йоркської групи («Сучасність», 1988, ч. 10) запитував їх, чи група ще існує, а чи вже є явищем «історії», Богдан Рубчак відповів: «Я цього не знаю – мабуть, знає Бог та ще, може, Богдан Бойчук»[1]. — З книги «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність», Київ, 2012 р.

  •  

Америка в повоєнні роки, а особливо Нью-Йорк – її найбільший культурний центр, стали надзвичайно динамічним і стимуляційним середовищем, яке невдовзі народило такий ориґінально американський мистецький напрям, як абстрактний експресіонізм. І хоча Франція в ті часи експортувала філософію – екзистенціялізм, то не Париж, а Нью-Йорк став новим мистецьким центром світу. Ця атмосфера не могла не впливати на новоприбулу молодь, яка здебільшого ентузіястично кинулася в школи й університети[1].

  •  

Американський літературний ґрунт кінця 1950-х років не поступався мистецтву динамічністю. Це був час, який народив, наприклад, так звану «біт ґенерацію», і всі ті ферментування, які тоді відбувалися, знов-таки, не могли не впливати на начитаних молодих поетів[1].

  •  

Замість балачок про екзистенціялізм, тепер модно говорити про деконструкцію, замість абстрактного експресіонізму маємо постмодерністські інсталяції або деконструктивістську архітектуру. Про богему вже не почуєш, хоч каварняні поетичні читання досить модні в американському творчому середовищі, проте межа між поезією і розвагою в таких виступах затирається до невпізнаности[1].

  •  

Міркуючи про долю і недолю Нью-Йоркської групи, я теж хотіла придумати якусь модель, яка охоплювала би групу як цілість, хоча неконечно її творчість. І тут модель атома здалася мені найвідповіднішою. Як знаємо з фізики, атом має планетарну будову. Він складається з ядра й електронів, що кружляють довкола на орбітах. Придбання чи втрата якогось електрона або перехід з однієї орбіти на іншу спричиняє зміни в енергетичному стані атома. У цій атомістичній моделі НЙГ ядром є, звичайно, первісна сімка, а електронами – пізніші поетичні приєднання[1].

  •  

Ствердження, що жіноча частина первісної сімки, хоча й кількісно більша, була пасивнішою, ніж її чоловічий відповідник, взагалі не применшує впливу цих поетес на цілісність руху. Факт, що Емма Андієвська і Віра Вовк менше ідентифікують себе з групою і вибрали індивідуалістичніші дороги, можна пояснити, наприклад, тим, що поетично вони дебютували дещо раніше (...), ніж Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський чи Богдан Бойчук, і задовго перед остаточним сформуванням НЙГ[1].

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg