Перейти до вмісту

Женя Васильківська

Матеріал з Вікіцитат
Васильківська Євгенія Іванівна
Стаття у Вікіпедії

Женя Васильківська (англ. Zhenia Vasylkivska), за чоловіком Євгенія Васильківська-Осґуд (англ. Eugenia Vassylkivsky-Osgood) (6 січня 1929, Ковель — 25 квітня 2021, Вашингтон) — українська поетеса та перекладачка, літературознавиця, входила до Нью-Йоркської групи.

Цитати

[ред.]
  •  

Осінь – відкинувши золото,
безброва, бездонна як ніч[1].

  •  

Пелюстками пестить хмара кучерява
бджолу сонця, повну вина[1].

  •  

Ти – голос, що цвіте в камінні,
ти – горстка полум’я, що нищить час
…………………………………………………………
Так, ми тебе збираєм, бо ти розбилась,
як вітер між шпильками блудних сосон.
І все таки ти вітер. Ти торкаєш
солоні груди моря – і воно хвилює;
ти падаєш прозорими подихами на мутну сіль –
і оживають її таємні м’язи
……………………………………….
Ти гориш у свічках, де полум’я
не пахне воском а сосною[1].

Примітки

[ред.]