Творчість
Творчість | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Творчість у математиці
[ред.]Жодна природнича наука, якщо йдеться не про збирання сирового матеріалу, а про справжню творчість, не обійдеться без математики, матері всіх наук. |
|||||
— В. А. Стеклов[1] |
Математична освіта необхідна, щоб творчість у галузі математики була плідною роботою. |
|||||
— Г. Ф. Вороний[2] |
Творчість у математиці, як і всяка творчість, — це форма спілкування з людьми. Поза цим спілкуванням, під скляним ковпаком, куди не проходить вплив суспільства, поки що не створено нічого путнього. |
|||||
— П. С. Александров[3] |
— Г. Харді[4] |
Щоб математична творчість не зводилася до безглуздя, повинна існувати якась відповідність між математичними результатами і певною дійсністю, що лежить поза аксіоматичною теорією. |
|||||
— С. Кліні[5] |
Математична творчість і математичний розум не можуть бути безвідносні до творчості взагалі і розуму взагалі. |
|||||
— Ж. Адамар[6] |
Звичайно, Леонардо да Вінчі і Мікеланджело — кібернетичні загадки природи. Але це велика помилка, ніби для великих математичних відкриттів потрібна лише суха логіка й лічба і не потрібні емоції. Безперечно, не тільки математика сильно впливає на розвиток усієї культури, на творчість людей (це ясно), але і, навпаки, вся культура сильно (хоч і невидимо) впливає на виховання математиків і навіть на їхню творчість. |
|||||
— М. П. Єругін[7] |
Примітки
[ред.]- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 39
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 81
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 130
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 132
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 135
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 145
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 155
Джерела
[ред.]Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.