Перейти до вмісту

Наукове відкриття

Матеріал з Вікіцитат
Наукове відкриття
Стаття у Вікіпедії

Науко́ве відкриття́ (англ. discovery, нім. Entdeckung) — встановлення невідомих раніше, але об'єктивно наявних закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, що істотно збагачують наукове пізнання. Відкриття є найвищим науковим рівнем пізнання навколишнього світу.

Цитати

[ред.]
  •  

[Математика — це] вивчення ідеальних побудов (часто застосовних до реальних задач) і відкриття при цьому раніше невідомих відношень між частинами цих побудов.

  Ч. С. Пірс[1]
  •  

Якщо теорія дуже виграє від нових застосувань давнього методу або нових його розвитків, то ще більше вона збагачується відкриттям нових методів, і в цьому разі наука знаходить собі несхибного керівника в практиці.

  П. Л. Чебишов[1]
  •  

Дев'ятнадцяте сторіччя, яке пишається відкриттям парової машини та еволюції, з більш законними підставами могло б славитись відкриттям чистої математики.

  Б. Рассел[2]
  •  

Те, що між експериментальними явищами і математичними структурами існує тісний зв'язок, як здається, зовсім несподіваним чином підтвердилося недавніми відкриттями сучасної фізики, але ми зовсім не знаємо глибоких причин цього (якщо тільки цим словам можна надати якого-небудь сенсу) і, можливо, ніколи не дізнаємося.

  Н. Бурбакі[3]
  •  

На випадковість при великих відкриттях натрапляють лише ті, хто її вартий.

  Ж. Л. Лагранж[4]
  •  

Один з головних тріумфів новітньої математики — це відкриття, в чому, власне, полягає математика.

  Б. Рассел[5]
  •  

Відкриття в математиці цілком певно полягає не в конструюванні даремних комбінацій, а у відшукуванні тієї меншості з них, яка дає користь. Таким чином, відкриття — це відбір, селекція.

  А. Пуанкаре[6]
  •  

Майже всі математичні відкриття мають в основі дуже просту ідею. Підручники часто приховують цей факт. Вони звичайно містять громіздкі висновки і цим створюють враження, ніби математики — це люди, які все життя просиджують за письмовими столами і списують тонни паперу.

  — В. Сойєр[7]
  •  

Великі відкриття, стрибки наукової думки вперед створює індукція — ризикований, але по-справжньому творчий метод.

  Л. де Бройль[8]
  •  

Аксіоматичний метод справді прагне усунути індуктивну інтуїцію — єдиний метод, який може допомогти вийти за межі вже відомого; з аксіоматичного методу може бути добрий метод класифікації або викладу, але це не метод відкриття.

  Л. де Бройль[8]
  •  

Дрібка відкриття присутня у розв'язанні будь-якої задачі: задача може бути скромна, але якщо вона збуджує вашу цікавість і примушує вас бути винахідливим і якщо ви розв'язуєте її власними силами, то ви можете зазнати такого напруження розуму, що веде до відкриття, і відчути радість перемоги.

  Д. Пойа[8]
  •  

У математиці… не можна безкарно допускати, щоб утворилася прірва між відкриттям і доведенням.

  Н. Бурбакі[9]
  •  

Розширення пізнання у математиці і можливість усе нових відкриттів безмежні; так само безмежне і відкриття нових природних властивостей, нових сил і законів шляхом безперервного досвіду і зведення їх розумом до єдності.

  І. Кант[10]
  •  

Найбільше математика корисна тим, що прямо сприяє розвиткові чіткого мислення і духу відкриття.

  Й. Ф. Гербарт[11]
  •  

У математиці, як і в інших науках, не розгубитися перед лицем дивовижності деяких доведень — часто важить не менше, як половину нового відкриття.

  П. Л. Діріхле[12]
  •  

Великі математики діяли за принципом «Divinez avant de demontrer» [«Спершу вгадати, а тоді довести»], і це, безперечно, правда, що майже всі важливі відкриття зроблено в такий спосіб.

  — Е. Каснер[13]
  •  

Розв'язання будь-якої простої, але не зовсім стандартної математичної задачі може вимагати деякого напруження, зате натомість дає вам відчути тріумф відкриття.

  Д. Пойа[14]
  •  

Відкриття змінюють загальну математичну атмосферу і мають дуже далекосяжні наслідки, через що ми не схильні надавати великого значення перевідкриттям, хоч би як незалежно їх було зроблено.

  Дж. Літлвуд[15]
  •  

Учений, що послуговується математикою у своїх дослідженнях, повинен чітко усвідомлювати, що в математиці буде зроблено ще дуже багато нових відкриттів, які не мають нічого спільного з його власними дослідженнями; але при цьому він не повинен пропустити те маленьке відкриття, яке може виявитись вирішальним для його роботи.

  В. Сойєр[16]
  •  

Відкриття, навіть найменше, — завжди осяяння: після тривалих безплідних (але обов'язкових! Тут сума нулів дає одиницю!) роздумів раптом, неначе ззовні, приходить результат — так несподівано, немовби хтось його підказав… Але оскільки відкриття — результат осяяння, свого роду чудо, в тому, що це чудо станеться, ніколи не можна бути певним. Тим більше, що труднощі, які стоять на шляху, наперед не відомі.

  М. Азбель[17]
  •  

Після відкриття писемності найбільшим відкриттям було використання людством так званої десяткової системи числення.

  М. В. Остроградський[18]
  •  

Жодне відкриття не здійснило в математиці такого вдалого й швидкого перевороту, як аналіз нескінченно малих; жодне інше відкриття не дало простіших і дійовіших засобів глибшого пізнання законів природи.

  Л. Карно[19]
  •  

Відкриття диференціального числення знаменує перелом в історії математики.

  — А. Н. Уайтхед[20]
  •  

Найперспективніше і найвизначніше досягнення минулого [XIX] століття — відкриття неевклідової геометрії.

  Д. Гільберт[21]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.