Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле
| Йоганн Петер Густав Лежен-Діріхле | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Йо́ганн Пе́тер Гу́став Лежен Діріхле́ (нім. Johann Peter Gustav Lejeune Dirichlet; 13 лютого 1805, Дюрен, Франція, зараз Німеччина — 5 травня 1859, Геттінген, Ганновер) — німецький математик, відомий значним внеском у математичний аналіз, теорію функцій комплексної змінної та теорію чисел.
Цитати[ред.]
У математиці, як і в інших науках, не розгубитися перед лицем дивовижності деяких доведень — часто важить не менше, як половину нового відкриття.[1] |
Як це часто трапляється, загальна задача виявляється легшою, аніж була б частинна задача, якби ми спробували розв'язати її безпосередньо, в лоб. |
|||||
| — П. Л. Діріхле, Р. Дедекінд[2] |
Цитати про автора[ред.]
Мій дядько, бачивши, якими питаннями теорії чисел я цікавлюся, зауважив, що досить відкрити двері божевільні, і буде достатнє число геніальних математиків. Я на це відповів, а Діріхле схвалив мою відповідь, що математика — це, звісно, свого роду божевілля, але що обернена теорема не завжди правильна. |
|||||
| — Г. Ейзенштейн[3] |
Хіба не можна музику описати як математику почуття, а математику — як музику розуму? Адже суть обох та сама! Музикант відчуває Математику, математик думає Музикою. Музика — це мрія. Математика — це діяльне життя. І кожна досягне свого завершення за допомогою другої, коли людський інтелект, розвинутий до досконалості, засяє, прославлений, в якомусь майбутньому Моцарті-Діріхле чи Бетховені-Гауссі — спілці, яку вже досить виразно провіщено в генії та працях Гельмгольца. |
|||||
| — Дж. Сільвестр[1] |
Примітки[ред.]
- ↑ а б Математика в афоризмах, 1974, с. 111
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 73
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 110
Джерела[ред.]
Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.