Десяткова система числення

	Десяткова система числення
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Десяткова система числення — це позиційна система числення із основою 10, кожне число в якій записується за допомогою 10-ти символів, цифр — 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Запис числа формується за загальним принципом: на n-й позиції (справа наліво від 0) стоїть цифра, що відповідає кількості n-х степенів десяти в цьому числі.

Цитати[ред.]

	Після відкриття писемності найбільшим відкриттям було використання людством так званої десяткової системи числення.
	— М. В. Остроградський^[1]

	Думка зобразити всі числа дев'ятьма знаками, надаючи їм, окрім значення за формою, ще й значення за місцем, така проста, що саме через цю простоту важко зрозуміти, наскільки вона чудова. Як нелегко було прийти до цього методу, бачимо на прикладі найвизначніших геніїв грецької науки Архімеда і Аполлонія, для яких ця думка лишилася невідкритою.
	— П. Лаплас^[2]

	Можливо, що якби люди мали одинадцять пальців, було б прийнято одинадцяткову систему числення.
	— А. Лебег^[3]

Джерела[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.

[Математика_в_афоризмах—1974——173-1] Математика в афоризмах, 1974, с. 173

[Математика_в_афоризмах—1974——171-2] Математика в афоризмах, 1974, с. 171

[Математика_в_афоризмах—1974——184-3] Математика в афоризмах, 1974, с. 184

[1]

[2]

[3]