Перейти до вмісту

Луї де Бройль

Матеріал з Вікіцитат
Луї де Бройль
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Луї де Бройль (фр. Louis-Victor-Pierre-Raymond, 7th duc de Broglie; 15 серпня 1892 — 19 березня 1987) — французький фізик, один з творців сучасної квантової механіки.

Цитати

[ред.]
  •  

Математична мова дає до послуг дедукції точне знаряддя, якого вона потребує для здійснення по змозі безпомилкового переходу від засновків до висновків. Учений, що використовує дедуктивне міркування, починає з абстрактних формул, в яких фізичні величини подано символами, далі перетворює за правилами логіки свої рівняння і приходить до остаточних співвідношень, які він хоче перевірити. Тоді він повинен замінити символи цифрами, щоб добути числові результати, які можна порівняти з експериментом; міркування поступається місцем перед розрахунком. Така схема дедуктивного міркування у тому вигляді, який воно має в усіх науках, досить точних і досить опрацьованих для застосування в них математичного апарата.[1]

  •  

Великі відкриття, стрибки наукової думки вперед створює індукція — ризикований, але по-справжньому творчий метод.[2]

  •  

Не можна сказати, що строгі аксіоматичні теорії марні, але, взагалі кажучи, вони майже не сприяють найвидатнішим успіхам науки. І глибока причина цього в тому, що аксіоматичний метод справді прагне усунути індуктивну інтуїцію — єдиний метод, який може допомогти вийти за межі вже відомого; з аксіоматичного методу може бути добрий метод класифікації або викладу, але це не метод відкриття.[2]

  •  

Той, хто висуває фундаментальні ідеї нової доктрини, часто попервах не спроможний усвідомити всіх наслідків. Порушуваний лише почуттям внутрішньої інтуїції, скутий путами математичних аналогій, він стає, майже проти власного бажання, на шлях, кінцевої мети якого він сам не знає.[3]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.