У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Фішер.
Роберт Джеймс «Боббі» Фішер (англ.Robert James «Bobby» Fischer, 1943 — 2008) — американський шахіст, одинадцятий чемпіон світу з шахів (1972—1975). Єдиний представник Заходу, який перервав гегемонію радянських шахістів у період після Другої світової війни, зумівши стати чемпіоном світу.
Мені подобається не просто перемагати, а трощити своїх супротивників. За гороскопом я Риба. Так от, я — велика риба і проковтну всіх гросмейстерів і стану чемпіоном світу[1]
Моє єдине бажання — грати в шахи і більше нічого[1]
Настав час покінчити зі США раз і назавжди. Америка заплатила за злочини, які вона вчинила стосовно інших країн. Я аплодую терористам[1] — Так гросмейстер відреагував на терористичні атаки в США 11 вересня 2001 року
Невже, пізнавши в дитинстві злидні, я не маю права хоч зараз жити так, щоб не піклуватися про завтрашній день?![1]
Ненавиджу нічиї!.. Нічия в шахах — це дурість, ненормальність. Тільки перемога робить шахи грою![2]
Терпіти не можу, щоб усі мені дивилися в рот, коли я жую[1] — Так Боббі Фішер пояснив відмову від званого обіду, який організував на його честь президент США Річард Ніксон.
Що краще — одружитися чи купити машину? Краще придбати машину, її завжди можна поміняти — Фішер не любив жінок через їхнє невміння грати в шахи.
Я доб’юся того, щоб до шахів ставилися з не меншою повагою, ніж до боксу. Скільки б не запросив Мохаммед Алі за свій бій, я вимагатиму більше[1] — Завдяки Фішеру значно зріс призовий фонд шахових турнірів. За це йому були вдячні й інші шахісти.
Я змусив людей повірити, що Штати — інтелектуальна держава, що в ній живуть розумні люди, а вони замість подяки розорили мене, принизили мене, плюнули на мене. І я відповідаю їм тим самим[1]
Я називаюся Роберт Джеймс Фішер. Піжони та друзі також називають мене Боббі. Я — професіонал. Я граю в шахи. Це — серйозна справа. Нічого іншого робити я не вмію… Я міг би грати з будь-яким піжоном на ставку — долар або два, але я хочу стати чемпіоном світу. (інтерв'ю югославській газеті «Спорт», середина 1960-х)[4]
Боббі - людина принципів. Він при здоровому глузді, але висловлювані ним думки настільки спірні, що всі навколо вирішили, що він збожеволів.[1]
— Еугеніо Торре
На мене справив велике враження його об'єктивний, критичний підхід до власної гри. Я знаю небагато досвідченіших шахістів, які не досягли подібної об'єктивності за всю свою кар'єру, на кажучи вже про такий юний вік. (американський гросмейстер Роберт Бірн про 14-річного Фішера)[5]
Поведінка Фішера нагадує поведінку дикуна: все, що відбувається навколо, він сприймає як загрозу. (бельгійський гросмейстер Альберик О'Келлі)[6]