Іоанн Тобольський

Іоанн Тобольський

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Іоанн Тобольський (в миру Іван Максимович Максимович; 1651–1715) — єпископ Руської Православної церкви та Православної російської церкви, з 1697 року — архієпископ Чернігівський, з 1711 року митрополит Тобольський і всія Сибірі. Відомий своєю місіонерською і богословською діяльністю, засновник Чернігівського колегіуму.

Цитати Іоанна Тобольського

• Сили на малих річках вітер не з'являє
• Всі влади і начала на нитці висять

І тим своє падіння прийдешнє вістять.

• Як розум чоловічий нічого пізнати

Не може, що є поруч, навіщо бажати

Заховане взнавати?

• Царство світу все таке: в усьому нестійне

І нічого в нім нема, щоб стало надійне.

У світі цім широкім немає твердого,

Що годі сокрушити…

• Розум власнеє серце завжди прикрашає,

Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває.

З кожним ближнім не раджу надміру дружити:

Хоч не будеш радіти — не будеш тужити.

• Той погибний, що, бува, брата осуджає.
• Любов, не страх — у світі є знаком багатства.
• Хто скипетром жорстоко в царстві управляє,

Той страханих страшиться, себе ж погубляє.

• Тримай, що маєш, твердо, нехай не маліє,

Щоб голим не лишитись, як щастя одвіє.

• Ті, хто нас лає, нам користь уділяють,

До подвигів належних вони нас надихають,

Бо ті, котрі у вічі приємно похваляють,

Нас ласкою своєю у праці послабляють.

• Як добре діло твориш — це друг тобі укаже,

А чиниш зле у світі — то ворог тобі скаже.

• Як хочеш життя і світ пізнати,

То ворога і друга старайся придбати.

• В добрий час і друзі є, їх знайдеш багато,

Хоч одного у лихий спробуй відшукати.

• Коли білу свою честь ти встиг почорнити,

Забагато треба вод — її відбілити.

• Шукати досконалість найвищу — безум'я!
• Беріть мене, глибини, бо вас не збагнути!

Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001