Толстой Лев Миколайович

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Лев Толстой)
Лев Миколайович Толстой
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Лев Миколайович Толстой (рос. Лев Николаевич Толстой; 1828—1910) — російський письменник.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати[ред.]

А[ред.]

  •  

Адже цілком очевидно, що якщо ми продовжуватимемо жити так само, як тепер, керуючись як у приватному житті, так і в житті окремих держав одним бажанням блага собі та своїй державі, і, як тепер, забезпечуватимемо це благо насильством, то неминуче збільшуючи засоби насильства один проти одного і держави проти держави, ми, по-перше, все більше і більше розорюватимемося, переносячи більшу частину своєї продуктивності на озброєння; по-друге, вбиваючи у війнах один проти одного фізично кращих людей, все більше і більше будемо вироджуватися, морально падати і розбещуватися.

 

Ведь совершенно очевидно, что если мы будем продолжать жить так же, как теперь, руководясь как в частной жизни, так и в жизни отдельных государств одним желанием блага себе и своему государству, и будем, как теперь, обеспечивать это благо насилием, то, неизбежно увеличивая средства насилия друг против друга и государства против государства, мы, во-первых, будем всё больше и больше разоряться, перенося большую часть своей производительности на вооружение; во-вторых, убивая в войнах друг против друга физически лучших людей, будем всё более и более вырождаться и нравственно падать и развращаться.

  • Афоризми — чи не найкраща форма для викладення філософських міркувань.
    • Афоризмы — едва ли не лучшая форма изложения философских суждений.

Б[ред.]

  • Будь-яка думка, виражена словами, є сила, дія якої безмежна.[1]
  • Будь правдивий навіть до дитини: виконуй обіцянку, інакше привчиш її до неправди.[2]
  • Боягузливий друг страшніший за ворога, бо ворога побоюєшся, а на друга сподіваєшся.

В[ред.]

  • Війна є вбивство. І хоч би скільки людей зібралося докупи, щоб скоїти вбивство, і хоч би як вони себе називали, вбивство все ж таки найгірший гріх у світі[3].
  • Війна противна людському розуму та всій людській природі подія.
  • Війна така несправедлива і погана справа, що ті, що воюють, намагаються заглушити в собі голос совісті.
  • Від п'ятирічної дитини до мене тільки крок. Від новонародженого до мене страшна відстань.
  • Вся моя думка в тому, що якщо люди порочні пов'язані між собою і становлять силу, то людям чесним треба зробити тільки те саме.

Г[ред.]

  • Гіпноз, яким одурювали і тепер намагаються одурювати людей, скоро минає, і дія його дедалі слабшає й слабшає; сумнів же про те, «чи подобається Богові чи ні, що нас начальство примушує вбивати», стає дедалі сильнішим і сильнішим, його нічим неможливо знищити, і він дедалі більше і більше поширюється. Сумнів про те, чи подобається Богу чи ні, що нас начальство змушує вбивати, це іскра того вогню, який Христос звів на землю і який починає спалахувати. І знати і відчувати це — велика радість[4].
  • Говори тільки про те, що для тебе ясно[5].
  • Головна мета мистецтва… та, щоб виявити, висловити правду про душу людини… Мистецтво є мікроскопом, який наводить митець на таємниці своєї душі та показує ці спільні всім таємниці людям.

Д[ред.]

  • Дитина береже свою душу, як віко береже око, і без ключа любові нікого не пускає в неї[6].
  • Діти моральніші, набагато проникливіше дорослих, і вони, часто не виявляючи і навіть не усвідомлюючи цього, бачать не тільки недоліки батьків, але і найгірший з усіх недоліків — лицемірство батьків — і втрачають до них повагу.
  • Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні.
  • Для мене безумство, злочинність війни, особливо останнім часом, коли я писав і тому багато думав про війну, такі зрозумілі, що крім цього безумства та злочинності нічого не можу в ній бачити.

Є[ред.]

  • Є тільки один спосіб покласти край злу — робити добро злим людям.

З[ред.]

  •  

Знову війна. Знову нікому не потрібні, нічим не викликані страждання, знову брехня, знову загальне одурення, озвіріння людей.

Люди, десятками тисяч верст відокремлені один від одного, сотні тисяч таких людей, з одного боку буддисти, закон яких забороняє вбивство не тільки людей, але тварин, з іншого боку християни, які сповідують закон братерства та любові, як дикі звірі, на суші та на морі шукають один одного, щоб убити, закатувати, скалічити найжорстокішим чином.

Що це таке? Уві сні це чи наяву? Здійснюється щось таке, чого не повинно, не може бути, хочеться вірити, що це сон, і прокинутися.

Але ні, це не сон, а страшна реальність.

 

Опять война. Опять никому не нужные, ничем не вызванные страдания, опять ложь, опять всеобщее одурение, озверение людей.

Люди, десятками тысяч верст отделенные друг от друга, сотни тысяч таких людей, с одной стороны буддисты, закон которых запрещает убийство не только людей, но животных, с другой стороны христиане, исповедующие закон братства и любви, как дикие звери, на суше и на море ищут друг друга, чтобы убить, замучить, искалечить самым жестоким образом.

Что же это такое? Во сне это или наяву? Совершается что-то такое, чего не должно, не может быть, — хочется верить, что это сон, и проснуться.

Но нет, это не сон, а ужасная действительность.

  •  

Зло лише всередині нас, тобто там, звідки його можна вийняти.

 

Зло только внутри нас, то есть там, откуда его можно вынуть.

  • Засудження іншого завжди невірно. Тому що ніхто ніколи не може знати, що відбувалося і відбувається в душі того, кого засуджуєш.

Л[ред.]

  • Люди поділяються на дві групи: перші спочатку думають, а потім діють, другі — спочатку говорять і діють, а думають потім[7].
  •  

Люди часто пишаються чистотою своєї совісті тільки тому, що вони володіють короткою пам'яттю.

 

Люди часто гордятся чистотой своей совести только потому, что они обладают короткой памятью.

  • Любити — це жити життям того, кого любиш.

М[ред.]

  • Ми зібралися тут для того, щоб боротися проти війни…сподіваємося перемогти цю величезну силу всіх урядів, які мають у своєму розпорядженні мільярди грошей і мільйони військ…у наших руках тільки один, зате наймогутніший засіб у світі — істина.

Н[ред.]

  •  

Невже тісно жити людям на цьому прекрасному світлі під цим незмірним зоряним небом? Невже може серед цієї чарівної природи втриматися в душі людини почуття злості, помсти чи пристрасті винищення подібних до себе?

  •  

Немає таких умов, до яких людина не могла б звикнути, особливо якщо він бачить, що всі навколишні його живуть так само.

 

Нет таких условий, к которым человек не мог бы привыкнуть, в особенности если он видит, что все окружающие его живут так же.

  •  

Немає того негідника, який, пошукавши, не знайшов би негідника в якомусь відношенні гірше себе і який при цьому не міг би знайти приводу пишатися і бути задоволеним собою.

 

Нет того негодяя, который, поискав, не нашел бы негодяев в каком-нибудь отношении хуже себя и который поэтому не мог бы найти повода гордиться и быть довольным собой.

  • Немає величі там, де немає простоти, доброти і правди.
  • Найвірніша ознака істини — простота і ясність. Брехня завжди складна, химерна і багатослівна.

О[ред.]

  • Облиш говорити, коли зрозумієш, що починаєш дратувати ту або того, з ким говориш. Невимовлене слово — золото[8].
  •  

Одна з найдивовижніших помилок - це щастя людини в тому, щоб нічого не робити.

 

Одно из самых удивительных заблуждений — что счастье человека в том, чтобы ничего не делать.

П[ред.]

  • Правильний шлях такий: оволодівши тим, що зробили попередники, йти далі[9].
  • Природа входить у людину і диханням, і їжею, так що людина не може не відчувати себе частиною її та її частиною себе.

Р[ред.]

  • Розумне і моральне завжди збігається.
    • Разумное и нравственное всегда совпадают.

С[ред.]

  • Справжнє та міцне поєднання чоловіка та жінки — лише в духовному спілкуванні. Статеве спілкування без духовного — джерело страждання для подружжя.
  • Старайся виконати свої обов'язки — : і ти відразу взнаєш, чого ти вартий.
Знання — знаряддя, а не ціль.
  • Старайся исполнить свой долг — : и ты тотчас узнаешь, чего ты стоишь.
Знание — орудие, а не цель.
  •  

Сила уряду тримається на невігластві народу, і він про це знає і тому завжди буде боротися проти просвітництва. Пора нам зрозуміти це.

 

Сила правительства держится на невежестве народа, и оно знает это и потому всегда будет бороться против просвещения. Пора нам понять это.

  •  

Сильні люди завжди прості.

 

Сильные люди всегда просты.

У[ред.]

  •  

У Паскаля сказано: чим розумніша людина, тим більше різних характерів вона бачить. Це як у шахах: хороший гравець бачить все розмаїття партій, а поганому здається, що вони всі однакові[10].

  • Усі хочуть змінити світ, але ніхто не хоче змінитися сам.

Щ[ред.]

  • Щоб повірити у добро, треба почати чинити його.[11]
  • Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.

Я[ред.]

  • Якщо тобі заважають люди, то тобі нічого жити. Іти від людей — це самогубство.
    • Если тебе мешают люди, то тебе жить незачем. Уходить от людей —— это самоубийство.
  •  

Я впевнений, що сенс життя для кожного з нас - просто зростати в любові.

 

Я уверен, что смысл жизни для каждого из нас — просто расти в любви.

  • Якщо один раз пошкодуєш, що не сказав, то сто разів пожалкуєш, що не промовчав.
  • Якщо ж зрозумієш, що виховувати інших ми можемо тільки через себе, то скасовується питання про виховання і залишається одне питання: як треба самому жити?
  • Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він — досконалий учитель.
  • Я хочу, щоб любов до миру перестала бути боязким прагненням народів, які жахаються при вигляді лих війни, а щоб вона стала непохитною вимогою чесної совісті.
  • Як може віруючий християнин або навіть не віруючий, але весь мимоволі пройнятий християнськими ідеалами братерства людей і любові, яким натхненні твори філософів, моралістів, художників нашого часу, як може така людина взяти рушницю або стати до гармати й цілитися в натовпи ближніх, бажаючи вбити їх якомога більше?

Вислови про мистецтво[ред.]

  • Мистецтво є одним із способів спілкування між людьми.
  • Музика — це стенографія емоцій. Емоції, які так важко описати, безпосередньо передаються людиною в музиці, в цьому її сила і значення[12].
  • Найвищий рівень мистецтва, це коли не видно зусиль і забувають про художника.
  • Привчання людей до того, що подібне на мистецтво, змушує їх забути розуміння справжнього мистецтва.
  • Хай навіть предмет твору буде значний і найновіший, майстерність буде найвищою, та коли не буде істинної любові художника до його предмету, тоді твір не буде витвором мистецтва.
  • Художник зберігає плин життя, який невблаганно зникає з часом.

Про Толстого[ред.]

  •  

Прийшовши на квартиру, я на сон грядущий прочитав «Розповідь маркера» граф[а] Толстого. Підроблена простота цього оповідання занадто очевидна.

 

Придя на квартиру, я на сон грядущий прочитал «Рассказ маркера» граф[а] Толстого. Поддельная простота этого рассказа слишком очевидна.

  Т. Шевченко «Щоденник»; 30.IX 1857[13]
  •  

Про війну 1812 року найліпше написав Толстой, який теж не воював. Коли опублікував «Війну і мир», то історики йому пред'явили список із 83 неточностей. Це несуттєво — він залишив пам'ятник тим подіям.

  Людмила Улицька[14]

Твори[ред.]

Примітки[ред.]

  1. https://krasnomovec.club/citati-vidomih-lyudej/
  2. https://balachky.org/people/lev-mikolayovich-tolstoy
  3. Мудрість тисячоліть, 2019, с. 45
  4. Л. М. Толстой. Одумайтеся! Стаття з приводу російсько-японської війни.
  5. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 192
  6. http://vesele-dnz.edu.kh.ua/filosofsjki_vislovi_pro_ditej/
  7. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 157
  8. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 193
  9. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 145
  10. 25 найкращих цитат про шахи
  11. Кожевников А. Ю., Тихонова Т. Б. Умом Россию не понять. Словарь приколов. — Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2006. — С. 313
  12. Як удосконалювати самого себе / Томан І: Пер. з чес. — К.: Політвидав України, 1984. — С. 142
  13. Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 232; 288 с.
  14. Людміла Уліцкая: Боротися з культурою — давня традиція російської влади (Читомо, 18.09.2014)

Джерела[ред.]

Райзе Е. С. О музыке и музыкантах: афоризмы, мысли, изречения, высказывания. — Ленинград: Музыка, 1969.