Жуль Ренар
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Жуль Ренар | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Жуль Ренар (фр. Jules Renard; 1864–1910) — французький письменник.
Цитати[ред.]
- Людина, якій пощастило, — це людина яка робила те, що інші тільки збиралися робити.
- Наше щастя — це тільки мовчання нещастя.
- Старість приходить несподівано, як сніг. Зранку ви встаєте і бачите, що все біле.
- Тільки час не витрачає часу.
- У затінку будь-якого знаменитого чоловіка завжди є жінка-страдниця.
- Якщо не в грошах щастя, то віддайте їх сусідові.
- Є моменти, коли все виходить, не лякайтесь — це минеться.
- Жінка не перестає говорити про свій вік і намагається ніколи не показувати його.
- За наше лінивство нас карають не тільки наші невдачі, але й успіхи інших.
- Лінь — звичка відпочивати перед утомою.
- Література — це таке заняття, при якому треба знову й знову доводити, що у тебе є талант людям, позбавленим будь-яких талантів.
- Люблю самотність, навіть коли я один.
- Мрія — думка, якій нічим годуватися.
- Не знаю, чи існує Бог, але для його репутації було б краще, якщо б він не існував.
- Правда не завжди мистецтво, а мистецтво не завжди правда, але правда і мистецтво мають точки дотику.
- Старість настає, коли людина починає говорити: «Ніколи я не відчував себе таким молодим».
- Важче бути протягом тижня порядною людиною, ніж героєм протягом п'ятнадцяти хвилин.
- Вчений — це людина, яка в чомусь майже впевнена.
- Фраза — фільтр думки.
- Щоб жити в дружбі з тими, з ким живеш постійно, треба поводитися з ними так, ніби ви бачитеся всього раз на три місяці.
- Такі люди, як я, роблять мене мізантропом.
