Шантарам
«Шантарам» (англ. Shantaram) — роман австралійського письменника Ґреґорі Девіда Робертса. Вперше виданий в Австралії у 2003 році. В основу книги покладено події життя автора. Основна дія роману розгортається в Індії, в Бомбеї 1980-их років.
Цитати
[ред.]Багато років мандрував я світами, поки збагнув, що таке любов, доля і життєвий вибір, та найголовніше зрозумів тієї миті, коли мене били, припнувши ланцюгами до стіни. Мій розум волав од болю, та я усвідомлював, що навіть у цьому розіпнутому й безпорадному стані дух мій вільний - я можу ненавидіти своїх катів або пробачити їм. Відносна свобода, скажете ви, та коли ти відчуваєш тільки припливи і відливи болю, вона відкриває перед тобою цілий усесвіт можливостей. І вибір поміж ненавистю і прощенням може стати історією твого життя.[1] |
|||||
It took me a long time and most of the world to learn what I know about love and fate and the choices we make, but the heart of it came to me in an instant, while I was chained to a wall and being tortured. I realized, somehow, through the screaming in my mind, that even in that shackled, bloody helplessness, I was still free: free to hate the men who were torturing me, or to forgive them. It doesn't sound like much, I know. But in the flinch and bite of the chain, when it's all you have got, that freedom is a universe of possibility. And the choice you make, between hating and forgiving, can become the story of your life. |
Я був революціонером, що розгубив свої ідеали в наркотичному тумані, філософом, що втратив самого себе в світі злочинності, й поетом, що змарнував свій дар у в'язниці суворого режиму. Я втік із тієї в'язниці, перелізши стіну поміж двома кулеметними вежами, і став найпопулярнішою в країні людиною — ні з ким не шукали зустрічі так наполегливо, як зі мною. Успіх переніс мене на край світу, до Індії, де я вступив до лав бомбейської мафії. Я був торговцем зброєю, контрабандистом і фальшивомонетником. Мене заковували в кайдани на трьох континентах, неодноразово я був поранений і вмирав з голоду. Я побував на війні й ішов у атаку під ворожим вогнем. І вцілів, тоді як люди навколо мене гинули. Здебільшого вони були кращі за мене, просто життя зійшло на манівці й, зіткнувшись на одному з крутих поворотів з чиєюсь ненавистю, любов'ю чи байдужістю, полетіло під три чорти. Дуже багато людей мені довелося поховати, і гіркота їхнього життя злилася з моєю гіркотою. [1] |
|||||
I was a revolutionary who lost his ideals in heroin, a philosopher who lost his integrity in crime, and a poet who lost his soul in a maximum security prison. When I escaped from that prison, over the front wall, between two gun towers, I became my country's most wanted man. Luck ran with me and flew with me to India, where I joined the Bombay mafia. I worked as a gunrunner, a smuggler, and a counterfeiter. I was chained on three continents, beaten, stabbed and starved. I went to war. I ran into the enemy guns. And I survived, while other men around me died. They were better men than I am, most of them; better men whose lives were crunched up in mistakes, and thrown away by the wrong second of someone else's hate, or love, or indifference. And I buried them, too many of those men, and grieved their stories and their lives into my own. |
(…) за останні п'ятнадцять мільярдів років Всесвіт ускладнювався й ускладнювався. За мільярд років він буде ще складніший, ніж зараз. Ясно, що він змагає до якоїсь мети, до граничної складності. Можливо, ні людство, ні атом водню, ні листок на дереві, ні жодна з планет не доживуть до того моменту, коли буде досягнута ця мета, але ми всі рухаємося до цього. І от цю виняткову складність, до якої все прагне, я називаю Богом. Якщо тобі не подобається слово «Бог», можеш казати «крайня ускладненість». Суть від цього не зміниться. [3] — Хадербгай |
Істина в тому, що немає хороших або поганих людей. Добро і зло не в людях, а в їхніх учинках. Люди залишаються просто людьми, а з добром чи злом їх пов'язує те, що вони роблять, — чи відмовляються робити. Істина в тому, що в одній миті справжньої любові в серці будь-якої людини, немов у квітці лотоса, міститься все життя, його смисл і призначення. Істина в тому, що всі ми —кожен з нас, кожен атом, кожна галактика і кожна частинка матерії — рухаємося до Бога.[4] — Хадербгай |
|||||
The truth is that there are no good men, or bad men,' he said, 'It is the deeds that have goodness or badness in them. There are good deeds and there are bad deeds. Men are just men —it is what they do, or refuse to do, that links them to good or evil. The truth is that an instant of real love, in the heart of anyone —the noblest of man alive or the most wicked— has the whole purpose and process and meaning of life within the lotus-folds of its passion. The truth is that we are all, every one of us, every atom, every galaxy, and every particle of matter in the universe, moving toward God. |
Примітки
[ред.]- ↑ а б Шантарам, 2015, с. 6
- ↑ Шантарам, 2015, с. 41
- ↑ Шантарам, 2015, с. 393-394
- ↑ а б Шантарам, 2015, с. 180
Джерело
[ред.]Ґреґорі Девід Робертс.. Шантарам / Ґреґорі Девід Робертс; пер. з англ. В. Александрова = англ. Shantaram. — Київ: KM Publishing, 2015. — 799 с. — ISBN 978-617-538-273-8