Зусилля були солоними, а перемоги солодкими. Загалом, як і має бути в житті.[2] — «Я хотіла би залишити високий спорт з посмішкою та щасливою душею, тому що, незважаючи на великі зусилля, участь у ньому також була для мене задоволенням.» (там же)
Pingutused on olnud soolased, võidud magusad. Kokkuvõttes nii, nagu üks elu olema peabki.
Переклад Івана Хоменка: Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його.[3] — «Є речі, які без зусиль не вдаються. Будь-яке мистецтво — це 10% таланту і 90% зусиль.» — с.Антонія[4]
Нація тримається духовними зусиллями особистостей. Обдаровані духовною силою будують, бездарні руйнують і каламутять воду. Коли ми говоримо про духовну соборність, то відразу входимо у сферу ідеалізму, який тримається на зусиллях особистостей. І на безкорисній праці. Нині це звучить як анахронізм. Але безкорисність завжди була рідкістю. А тим часом усе тривке на землі саме на ній і тримається.[5]
Спосіб життя, думання, мислення - це спосіб любові, а не ненависті. На любов треба більше зусиль. Ворожнеча і ненависть лежать на поверхні, любов - в глибині.[6]
