Міхал Войцеховський

Міхал Войцеховський

Медіафайли у Вікісховищі

Міхал Войцеховський (пол. Michał Wojciechowski, нар. 1953) — польський теолог.

	Астрологію належить визнати за шкідливий забобон. Хоча більшість людей не сприймає її серйозно, але не бракує й таких, яких вона відучує мислити логічно та відтягує від реальних знань. Детермінізм долі заперечує свободу, відбирає віру у власні сили, а навіть ставить під сумнів моральні засади, особливо коли хтось у зодіаку знайде обґрунтування для своїх вад і гріхів, наприклад, поганих звичок, мінливості, невідповідальності, матеріалізму, впертості, помсти, подружньої зради… (1991)
	Astrologię należy uznać za szkodliwy zabobon. Większość ludzi wprawdzie nie traktuje jej serio, ale nie brak i takich, których oducza ona logicznego myślenia i odciąga od wiedzy rzeczywistej. Determinizm losu neguje wolność, odbiera zaufanie do własnych sił, a nawet podważa zasady moralne, zwłaszcza gdy ktoś w zodiaku znajdzie uzasadnienie dla swych wad i grzechów, na przykład nałogów, zmienności, nieodpowiedzialności, materializmu, uporu, zemsty, zdrady małżeńskiej…
	— Zbiór artykułów i felietonów M. Wojciechowskiego: Wiara — cywilizacja — polityka. Dextra — As, Rzeszów — Rybnik 2001

	Соціалізм ґрунтується на відкиданні заповіді «не кради»: він дозволяє владі окрадати всіх, а біднішим — трішки багатших. Він очорнює волю, оскільки накидає зневолення в різних формах, чи то через орган безпеки, чи через бюрократичний контроль, чи через цензуру з точки зору «політичної коректності». Очорнює також підприємництво й ринок, адже соціалізм звернений до тих, яким бракує ініціативи, а добре працювати вони не хочуть або не вміють — що викриває вільна економіка. (2007)
	Socjalizm opiera się na odrzuceniu przykazania „nie kradnij": pozwala on władzy okradać wszystkich, a biedniejszym — tych trochę bogatszych. Oczernia wolność, gdyż narzuca zniewolenie w różnych formach, czy to poprzez organa bezpieczeństwa, czy przez biurokratyczną kontrolę, czy też przez cenzurę względnie „polityczną poprawność". Oczernia też przedsiębiorczość i rynek, gdyż socjalizm odwołuje się do tych, którym brak inicjatywy, a dobrze pracować nie chcą lub nie potrafią — co wolna gospodarka demaskuje.