Йогансен Майк Гервасійович
Йогансен Майк Гервасійович | |
Файл:Mayk Yohansen.jpg, Maik Johansen.jpg | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Майк (Михайло) Герва́сійович Йога́нсен (1896, Харків — 1937, Київ) — український поет, автор пригодницьких романів. Один із засновників письменницької групи ВАПЛІТЕ. Представник «Розстріляного відродження».
Цитати
[ред.]Склав маніфеста для збірника «Жовтень» («Універсал») у конструктивістському дусі (Коряк переправив відповідні місця і цей маніфест став інакший — з формального переважно став переважно агітаційним). У «Шляхах мистецтва» знову писав «конструктивістські» статті будучи абсолютно незнайомим із тодішнім конструктивізмом і вкладаючи в це слово свій зміст. На зборах літературної організації (установчих) пропонував примкнути до футуристів (рік 1920-ий), але скорився більшості. Був одним з фундаторів Гарту[2]. |
Ввесь час перебування в Гарті почував хибність того погляду, ніби література «організує» людей, але, бувши дисциплінованим членом Гарту, у друкові не протестував. Після розпаду Гарту був одним із фундаторів «Вапліте» і перебував там аж до розпаду цієї організації, хоча не раз сварився з керівниками її, головне на тему про ролю футуризму; конкретно мало не вийшов з «Вапліте» разом із Слісаренком обстоюючи Бажана і Шкурупія[2]. |
У протилежність загальнопоширеному поглядові ніколи на ділі не обробляв віршів, а просто бракував, чи пускав у друк. Узагалі на свої вірші дивився як на юнацькі спроби. Дальшу поетичну діяльність мислив собі в інакшому пляні, а саме замість туманного романтизму намірявся дати яскраві образи «речей»[3]. |
Задумав філософський роман «Майборода» й довго збирав матеріяли. Написав (укупі з Юртиком) кіносценарій «Звенигора», надалі замінений і попсований О. Довженком, а також сценарій «Марево землі». Написав і надрукував «Фонетичні етюди» і книжку «Як будується оповідання». Написав 3/4 тексту оперети Мікадо і рев'ю «Алло на хвилі 477». У році 1925-1926 вивчився англійської мови і надалі прочитав над дві тисячі книжок цією мовою[3]. |
І в віршах своїх і в прозі і в теоретичних статтях неуклінно старався підняти українське слово до європейського рівня. Не дбав за гроші і не дбав за славу, і не шукав дешевих ефектів[3]. |
З поезії
[ред.]А нас, тих, що знали зарані пісню, |
Життя Гая Сергійовича Шайби
[ред.]Як Гай Сергійович Шайба був найкращий хлопець, так Тася була найкраща дівчина. Вони були як передпара в балеті, як дві найкращі книги в бібліотеці, як сонячний день і зоряна ніч. |
Елементарні закони версифікації
[ред.]- (…) найголовніше — це знання того, що куди годиться[6]
Пригоди Мак-Лейстона…
[ред.]Про Майка Йогансена
[ред.]В автобіографії Йогансен писав, що перейшов на українську мову під впливом учителів гімназії імені Грінченка, де він викладав латину. Це була перша українська гімназія в Харкові, тут французьку викладала Христя Олексіївна Алчевська, а директором був Микола Плевако, пізніше відомий літературознавець[8]. |
|||||
— Ярина Цимбал |
Примітки
[ред.]- ↑ Датується за змістом бібліографії
- ↑ а б Автобіографії, 2015, с. 227
- ↑ а б в Автобіографії, 2015, с. 228
- ↑ Вибрані твори, с. 67 —68
- ↑ Вибрані твори, с. 67 —68
- ↑ Вибрані твори, с. 511
- ↑ Вибрані твори, с. 267
- ↑ Ярина Цимбал Літературознавиця
Джерела
[ред.]- Йогансен Майк.. Вибрані твори / Упоряд. Р. Мельників. — К.: Смолоскип, 2009. — 768 с. — ISBN 978-966-8499-94-4
- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3